Китай продав Ірану ППО для захисту від атак США та Ізраїлю
Джерело: Reuters
Іран найближчими тижнями очікує першу партію китайських переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК), які мають допомогти країні захиститися від атак США та Ізраїлю.
За даними агентства, контракт вартістю $60-70 мільйонів передбачає поставку 300-400 ПЗРК, зокрема китайських моделей QW-12 та FN-16. Угоду уклали через гонконгську компанію Zhongqing Baoshang International Investment, яка виступила посередником між Тегераном і китайським постачальником.
За оцінкою Reuters, ідеться про одну з найбільших спроб Ірану посилити систему протиповітряної оборони малої дальності від початку війни зі США та Ізраїлем. Очікується, що комплекси постачатимуть із китайського Урумчі через територію Пакистану.
МЗС Ірану наразі не коментує цю інформацію, а в китайському зовнішньополітичному відомстві назвали це повідомлення абсолютно безпідставним, наголосивши на ролі Китаю у сприянні миру та припиненні конфлікту на Близькому Сході.
Агентство зазначає, що постачання сотень ПЗРК значно розширить арсенал озброєння ППО малої дальності Ірану, який відчуває гострий дефіцит таких засобів, і стане черговим кроком до поглиблення військових зв’язків Ірану з Китаєм.
За словами джерел, попри те, що контракт уже підписано, графік поставок, їхні обсяги та інші умови угоди ще можуть змінитися. Співрозмовникам агентства також відомо, що Іран розглядав можливість використання наземних маршрутів для доставки зброї, аби зробити поставки менш помітними.
- Іран розширює виробництво озброєнь і надає пріоритет розвитку повітряних та морських військових спроможностей.
- Світові ціни на нафту різко впали після другої поспіль ночі без американських ударів по Ірану. Ринки сприйняли паузу як можливий сигнал до деескалації та відновлення переговорів.
Пілот шведського винищувача JAS 39 Gripen отримав дозвіл НАТО знищити російську крилату ракету, яка 20 листопада порушила повітряний простір Польщі. Однак перехопити ціль не вдалося через складні погодні умови. Пілот не зміг ідентифікувати об’єкт ані візуально, ані за допомогою бортових сенсорів.
Латвія не має наміру відновлювати відносини з Росією навіть після завершення війни проти України, заявив прем’єр-міністр балтійської республіки Андріс Кулбергс.
22 листопада міністр закордонних справ балтійської республіки Кястутіс Будріс заявив, що Литва не має стосунку до атаки безпілотників на Калінінградську область, про яку 21 листопада повідомила російська влада.
Замість самостійного пересування військової техніки територією Польщі Бундесвер перекине танки до Литви залізницею для участі у військових навчаннях “Grand Eagle 26”, поінформував Bild із посиланням на “джерела в силових структурах”.
Польська прокуратура підтвердила, що один із трьох об’єктів, які впали на південному сході країни, був російською крилатою ракетою Х-101.