Не кожен мамонт ставав здобиччю: вчені розкрили особливості полювання в Льодовиковий період
Джерело: Independent
Мисливці льодовикового періоду не полювали на мамонтів навмання, а цілеспрямовано обирали самиць. Таких висновків дійшли науковці, які проаналізували ДНК сотень мамонтів із Євразії та Північної Америки. Дослідження опубліковане в журналі Current Biology.
Мамонти були однією з найважливіших здобичей для давніх людей. Одна тварина забезпечувала велику кількість м’яса й жиру, шкуру використовували для пошиття одягу, із кісток і бивнів виготовляли знаряддя праці, зброю та предмети мистецтва, а найбільші кістки навіть використовували як будівельний матеріал.
Щоб з’ясувати, чи були мисливці вибірковими під час полювання, міжнародна група науковців проаналізувала ДНК 521 мамонта, які жили протягом останніх приблизно 50 тисяч років у Євразії та Північній Америці.
До вибірки увійшли останки 100 мамонтів із 11 археологічних пам’яток у Польщі, Австрії, Чехії та Німеччині, де виявили сліди діяльності людей, а також 421 мамонта, рештки яких знайшли в природних умовах без ознак полювання.
Результати показали, що близько 70% мамонтів, знайдених на місцях стоянок мисливців, були самицями, тоді як самці становили лише 30%. Водночас серед мамонтів, які загинули природною смертю, картина була протилежною: 66% були самцями, а 34% – самицями.
Автори дослідження вважають, що така різниця свідчить про свідомий вибір здобичі.
Чому саме самиці ставали головною ціллю мисливців, поки що точно невідомо.
“Це чудове запитання, і ми досі активно шукаємо на нього відповідь”, – сказала провідна авторка дослідження, наукова співробітниця Центру палеогенетики Ганна Мутс.
Одне з можливих пояснень полягає в тому, що мамонти, як і сучасні слони, могли жити в матріархальних стадах, які очолювали самиці.
“Якщо мамонти жили в стадах під проводом самиць, як сучасні слони, такі групи могли пересуватися більш передбачуваними сезонними маршрутами. Сьогодні стада самиць слонів мають відносно сталі території проживання та маршрути пересування, тоді як дорослі самці частіше живуть поодинці й мандрують значно ширше. Саме ця передбачуваність могла полегшувати людям льодовикового періоду пошук таких стад”, – пояснила Мутс.
На думку дослідників, такі стада складалися з дорослих самиць і молодих тварин обох статей.
Співавтор дослідження Лав Дален припускає, що мисливцям було простіше загнати в пастку саме такі групи.
“Можна також припустити, що стадо з дитинчатами було легше загнати в пастку, адже самиці навряд чи покинули б молодняк і втекли”, – сказав він.
Ще одне можливе пояснення полягає в тому, що самиці були меншими за самців. Дорослий самець мамонта важив до 6 тонн і досягав приблизно 3,4 метра у висоту в плечах. Доросла самиця важила близько 4 тонн і мала зріст приблизно 2,9 метра, тому могла бути легшою здобиччю.
- Вчені з американської біотехнологічної компанії Colossal Biosciences модифікувала гени мишей, щоб отримати шерсть схожу на мамонтову.
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомив, що внаслідок російських атак найбільше складів постраждало у Київській та Дніпропетровській областях.
Протягом трьох літніх місяців 2026 року Сили оборони України уразили 952 одиниці танків та бойових броньованих машин російських військ.
У Лондоні показали картину Вінстона Черчилля, яка зникла під час Другої світової війни, а згодом опинилася у паризького артдилера, пов’язаного зі співпрацею з нацистами.
Німеччина додатково виділить 250 мільйонів євро до Фонду підтримки енергетики України.
Мисливці льодовикового періоду не полювали на мамонтів навмання, а цілеспрямовано обирали самиць. Таких висновків дійшли науковці, які проаналізували ДНК сотень мамонтів із Євразії та Північної Америки. Дослідження опубліковане в журналі Current Biology.