Пашинян не заперечуватиме проти виводу російської військової бази з Вірменії
Джерело: росЗМІ
Питання присутності 102-ї російської військової бази у Вірменії не обговорювали під час зустрічі прем’єр-міністра країни Нікола Пашиняна з главою Росії Володимиром Путіним у Бішкеку.
Ми ніколи за цей період не порушували це питання. І не так, що ми вважаємо присутність 102-ї військової бази на території Вірменії життєвою необхідністю, — відзначив Пашинян на брифінгу.
Тож, додав глава уряду, якщо Росія вирішить вивести базу з Вірменії, Єреван не заперечуватиме. Водночас якщо Москва захоче залишити її, країна також готова обговорити і такий варіант.
102-га російська військова база дислокується у Гюмрі на півночі Вірменії з 1995 року. У 2011 році термін її перебування у країні продовжили до 2044 року.
Раніше Пашинян заявив, що у найближчі п’ять років Вірменія не планує повертатися до ОДКБ і буде рада, якщо її виключить.
Зауважимо, публічний розбрат між РФ та Вірменією, однією із найдавніших союзниць, поглиблює сумніви щодо здатності Москви підтримувати та поширювати владу на частини колишнього СРСР. Раніше відбувалась акція протесту вірменського національно-демократичного руху “Бевер” (“Полюс”) поблизу розташування гарнізону 102-ї російської військової бази в місті Ґюмрі.
Букви повідомляли, що Вірменія відмовилася фінансувати роботу Організації Договору про колективну безпеку на чолі з РФ, участь у якій уряд заморозив у серпні 2024 року після чергової вірмено-азербайджанської війни.
Влада країни оголосила секретаріату організації про своє рішення утриматися від підписання документа “Про бюджет ОДКБ на 2024 рік”.
У зовнішньополітичному відомстві зазначили, що відомості про річний бюджет ОДКБ відповідно до внутрішніх правил організації не підлягають публічному розповсюдженню. Раніше заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Панкін заявив, що “виганяти, мабуть, нікого не будуть”, якщо Вірменія до кінця року не сплатить свою частину внеску до бюджету ОДКБ, але будуть розглянуті “різні сценарії”.
У серпні 2024 року глава уряду Вірменії Нікол Пашинян оголосив про заморожування участі країни в ОДКБ, але не зміг назвати точну дату, коли Єреван вийде з організації.
Влада Вірменії регулярно критикувала Росію та ОДКБ за бездіяльність та відсутність реакції на прохання Єревана про допомогу. Зокрема 3 вересня Пашинян в інтерв’ю La Repubblica заявив про дистанціювання РФ від Південного Кавказу.
26 червня 2025 року Секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян розповів про наслідки повної залежності країни від Росії. Він заявив, що РФ “захопила” Нагірний Карабах, а потім передала його Азербайджану.
Окрім того, Вірменія та НАТО погодили програму військової співпраці на 2024 рік та окреслили напрями взаємодії. Сторони провели консультації під час візиту заступника начальника Генштабу Вірменії Артура Єрояна до штаб-квартири Альянсу у Брюсселі.
- Уряд Вірменії затвердив проєкт закону “Про початок процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу”. Документ на розгляд представив міністр закордонних справ Арарат Мірзоян.
- Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що ОДКБ створює загрози безпеці, існуванню та суверенітету Вірменії.
- Велика Британія та Вірменія узгодили перевести двосторонні відносини на рівень стратегічного партнерства. Рішення ухвалили за результатами другого раунду стратегічного діалогу.
У четвер, 3 вересня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів у Києві переговори з міністром закордонних справ Індії Субраманьямом Джайшанкаром. Його візит став першим в історії окремим двостороннім візитом глави МЗС Індії до України.
Питання присутності 102-ї російської військової бази у Вірменії не обговорювали під час зустрічі прем’єр-міністра країни Нікола Пашиняна з главою Росії Володимиром Путіним у Бішкеку.
Крістен Стюарт відповіла на одне з найвідоміших запитань серед шанувальників “Сутінків” – кого вона підтримує у любовному трикутнику Белли Свон, Едварда Каллена та Джейкоба Блека. Акторка зізналася, що майже через два десятиліття після виходу першого фільму ця суперечка її вже зовсім не хвилює.
Сили оборони підтвердили ураження радіолокаційної станції “Каста” у районі Вишневого Запорізької області.
Через дефіцит пального в Росії постраждала також Монголія, для якої РФ була основним постачальником бензину та дизелю.