Швейцарія приєдналася до Реєстру збитків, яких завдала російська агресія

На засіданні 30 серпня Федеральна рада Швейцарії вирішила, що країна приєднається до Реєстру збитків.

У травні 2023 року Рада Європи створила Реєстр збитків – базу даних, що містить докази та інформацію про шкоду, завдану Україні Російською Федерацією.

“Це членство підкреслює підтримку Швейцарією тих, хто постраждав від війни, і політичного процесу відбудови України, який Швейцарія ініціювала спільно з українським урядом на Конференції відновлення України 2022 року в Лугано”, – зазначили ц повідомленні уряду.

Реєстр збитків є основним підсумком 4-го саміту Ради Європи, який відбувся 16 і 17 травня цього року в Рейк’явіку.

До Ради Європи вже приєдналися 37 держав-членів, а також Канада, Сполучені Штати, Японія та Європейський Союз.

Реєстр документуватиме докази та інформацію щодо збитків, втрат чи шкоди, завданої агресією Російської Федерації проти України.

Федеральна рада Швейцарії приєдналась до рішення Європейського Союзу про невизнання документів, виданих Росією на тимчасово окупованих нею територіях України та Грузії.
Сьогодні, 16 серпня, Федеральний уряд Швейцарії ухвалив рішення про запровадження додаткових санкцій проти Російської Федерації.
Швейцарський приватний банк Julius Baer припинить всі операції з клієнтами, що базуються в Росії.

4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.

4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.