Рік від убивства Андрія Парубія: як просувається справа

Джерело: Букви

30 серпня минає рік від дня вбивства колишнього голови Верховної Ради, народного депутата та екссекретаря РНБО Андрія Парубія. Політика застрелили у Львові посеред вулиці, неподалік від його будинку. Нині справу про вбивство розглядає Франківський районний суд Львова.

Андрія Парубія вбили близько опівдня 30 серпня 2025 року у Франківському районі Львова. Нападник підійшов до політика на вулиці Академіка Єфремова та кілька разів вистрілив у нього. Від отриманих поранень Парубій загинув на місці.

За даними слідства, напад був заздалегідь спланований. Зловмисник стежив за пересуваннями Парубія, продумав свої дії та маршрут втечі. Після вбивства він залишив місце злочину. Приблизно через добу правоохоронці вийшли на його слід, а через 36 годин після нападу затримали ймовірного стрільця у Хмельницькій області.

Підозрюваним виявився львів’янин Михайло Сцельніков. 2 вересня 2025 року суд відправив його під варту без права внесення застави.

Слідство встановило, що 53-річний чоловік діяв як агент російських спецслужб. За даними правоохоронців, із 2024 року він передавав представникам РФ інформацію про підрозділи Збройних сил України у Львові, а згодом запропонував Андрія Парубія як ціль для вбивства.

За вказівкою російського куратора Сцельніков отримав пістолет “Макарова” та набої, стежив за політиком і готувався до нападу. Після вбивства він намагався знищити докази. Згодом правоохоронці знайшли у лісі зброю з глушником, а проведені експертизи, за даними слідства, підтвердили причетність чоловіка до злочину.

Перед одним із судових засідань Сцельніков заявив журналістам, що визнає вбивство, та назвав свій вчинок “помстою українській владі”. За його словами, він хотів, щоб після вироку його обміняли на українських військовополонених і відправили до Росії, де він сподівався знайти тіло свого сина, який зник безвісти під час війни.

Водночас Сцельніков заперечував, що діяв за завданням або під тиском російських спецслужб. На запитання журналістів, чому його жертвою став саме Андрій Парубій, він відповів, що політик жив неподалік.

У 2026 році у Франківському районному суді Львова розпочався розгляд справи по суті. Згідно з обвинувальним актом, Михайлу Сцельнікову інкримінують державну зраду в умовах воєнного стану, публічні заклики до насильницької зміни та повалення конституційного ладу, посягання на життя державного діяча за попередньою змовою групою осіб, незаконне поводження зі зброєю, а також виправдовування та заперечення російської агресії проти України. У разі доведення вини йому загрожує довічне позбавлення волі.

Під час зачитування обвинувального акта Сцельніков заявив, що визнає провину частково. Він погодився з обвинуваченнями, пов’язаними з убивством Андрія Парубія, незаконним поводженням зі зброєю та публічними закликами до насильницької зміни конституційного ладу, однак решту висунутих обвинувачень не визнав.

На наступних засіданнях суд почав досліджувати докази у справі, зокрема маршрут Сцельнікова у день убивства та відеоматеріали. У червні 2026 року обвинувачений розповів у суді, що після нападу позбувся комп’ютера та сховав зброю.

Сторона потерпілих також подала до Сцельнікова цивільний позов про відшкодування моральної шкоди. У межах цього позову в травні суд наклав арешт на 5 мільйонів гривень, які обвинувачений мав отримати як частину одноразової державної виплати після загибелі його сина на війні. Це зробили для того, щоб у разі задоволення позову кошти могли спрямувати на виплату компенсації родині Андрія Парубія.

Що відомо про Андрія Парубія

Андрій Парубій народився 31 січня 1971 року у Червонограді Львівської області. Він закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, а згодом навчався в аспірантурі Національного університету “Львівська політехніка”.

Ще наприкінці 1980-х років Парубій долучився до українського громадського та національного руху. У 1989 році його затримували за організацію несанкціонованого мітингу.

На початку 1990-х років він розпочав політичну кар’єру у Львівській обласній раді, а згодом став народним депутатом. Парубій був депутатом Верховної Ради VI, VII, VIII та IX скликань.

Під час Помаранчевої революції 2004 року він був комендантом Українського дому в Києві. У 2013–2014 роках, під час Революції Гідності, Парубій був комендантом Майдану та очолював Самооборону Майдану.

Із лютого до серпня 2014 року він обіймав посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Того ж року Парубія обрали до Верховної Ради від “Народного фронту”, де він став першим заступником голови парламенту.

У грудні 2014 року на Парубія вже скоювали замах – у нього кинули бойову гранату. Згодом у МВС заявляли, що до організації нападу був причетний колишній співробітник Управління державної охорони часів Віктора Януковича.

У 2016 році Андрія Парубія обрали головою Верховної Ради. Він очолював парламент до серпня 2019 року.

На парламентських виборах 2019 року Парубій знову став народним депутатом – цього разу від “Європейської Солідарності”. Він входив до Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

2 вересня 2025 року у Львові відбулося прощання з Андрієм Парубієм. Його поховали на Личаківському цвинтарі.

Після загибелі політика його ім’ям почали називати громадські простори. У Києві ім’я Андрія Парубія присвоїли проїзду між Маріїнським парком і вулицею Михайла Грушевського, а у Львові з’явилася площа Андрія Парубія. Поблизу місця його вбивства також встановили меморіальну таблицю.

1 жовтня президент України Володимир Зеленський надав звання Герой України Андрію Парубію. Як вказано в указі, ексспікер ВРУ Андрій Парубій отримав звання За визначні особисті заслуги у становленні незалежної України та зміцненні її державності, багаторічну політичну і громадську діяльність.
Колишній спікер Верховної Ради Андрій Парубій незадовго до свого вбивства зробив репост допису про застрелених патріотів.

30 серпня минає рік від убивства Андрія Парубія: що відомо про справу

Що відомо про Андрія Парубія