ЄС збільшить інвестиції в Гренландію на тлі претензій Трампа – фон дер Ляєн
Джерело: Reuters
7 вересня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн має оголосити про збільшення інвестицій Європейського Союзу в Гренландію та поглиблення політичних зв’язків. Її візит відбувається на тлі територіальних претензій президента США Дональда Трампа.
Фон дер Ляєн прибула до Гренландії в неділю з дводенним візитом, котрий має продемонструвати підтримку урядам Гренландії та Данії, що рішуче відкидають прагнення глави Білого дому встановити контроль над найбільшим островом світу.
Очікується, що глава Єврокомісії представить плани інвестицій у критично важливі корисні копалини, супутниковий зв’язок та відновлювану енергетику. Гренландія має широку автономію, але входить до складу Данського королівства.
У неділю в столиці Нууку фон дер Ляєн заявила, що новий пакет підтримки буде “значним”. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен підтвердив, що його країна хоче розвивати “тісну дружбу та хороше партнерство” з ЄС.
Візит фон дер Ляєн відбувається на тлі зростання геополітичного значення Арктики для США, Росії, Китаю та Європи. Танення льоду відкриває нові судноплавні маршрути та полегшує доступ до мінеральних ресурсів регіону.
Криза у відносинах США та Європи
Цього року вимоги Трампа щодо встановлення контролю над Гренландією спричинили кризу у відносинах Вашингтона з Європою та напруженість усередині НАТО. Американський президент аргументував позицію тим, що Данія, яка є членом Альянсу, не здатна захистити острів.
Європейські посадовці наголошували, що Гренландія є частиною території НАТО і на неї поширюється договір про взаємну оборону. Водночас США вже мають право збільшувати свою військову присутність на острові відповідно до чинної багаторічної угоди.
У січні Трамп і генеральний секретар НАТО Марк Рютте домовилися в Давосі, що США, Данія та Гренландія розпочнуть переговори для врегулювання розбіжностей, тоді як НАТО посилить свою роль у реалізації безпеки Арктики.
Однак тристоронні переговори досі не завершилися угодою. У липні на саміті НАТО в Туреччині Трамп знову заявив, що США мають контролювати Гренландію.
Євросоюз вже тривалий час фінансує Гренландію, зокрема надає кошти за права на вилов риби та підтримує її систему освіти. Новий пакет має не лише суттєво збільшити фінансування, а й розширити перелік сфер, які отримуватимуть кошти ЄС.
Тим часом Данія вперше за тривалий час розгорнула у Гренландії військовослужбовців строкової служби, посилюючи свою присутність в Арктиці на тлі зростання геополітичної напруги довкола острова.
- Уряд Гренландії знову заявив, що острів “не продається”, після прибуття американського спецпосланця Джеффа Лендрі. Візит представника США відбувається без офіційного запрошення та паралельно з переговорами між Вашингтоном, Копенгагеном і Нууком.
- У столиці Гренландії відкривають новий американський консульський комплекс площею 3 тисячі квадратних метрів. Подія вже викликала протести серед корінних гренландців, а прем’єр острова Єнс-Фредерік Нільсен відмовився бути присутнім.
- Жителі Гренландії відкинули нові заяви президента США Дональда Трампа про те, що острів має перейти під контроль Вашингтона.
У прифронтовому місті Оріхів, що на Запоріжжі, наприкінці серпня під час чергового російського обстрілу загинуло подружжя волонтерів – Юрій та Любов Лисенки, котрі доглядати за покинутими тваринами.
На Миколаївщині Служба безпеки затримала ще одного агента ФСБ, котрим виявися завербований місцевий мобілізований. Він коригував російські обстріли по південних регіонах.
Китай попросив Україну утриматися від атак на Владивосток на Далекому Сході Росії, де проходив міжнародний економічний форум за участю китайської делегації. Україна відгукнулася на це прохання, повідомили обізнані джерела.
7 вересня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн має оголосити про збільшення інвестицій Європейського Союзу в Гренландію та поглиблення політичних зв’язків. Її візит відбувається на тлі територіальних претензій президента США Дональда Трампа.
У Саксонії-Ангальт – одній із ключових східних земель Німеччини – на виборах у ландтаг ультраправа “Альтернатива для Німеччини” (AfD) отримала понад половину голосів серед виборців віком від 35 до 60 років.