Bloomberg: Японія розглядає збільшення оборонних витрат до 3,5% ВВП

Джерело: Bloomberg

Японія розглядає можливість встановити нову середньострокову ціль для оборонних витрат на рівні 3,5% ВВП. Такий крок може посилити занепокоєння фінансових ринків щодо планів прем’єр-міністерки Санае Такаїті зі збільшення державних видатків.

Японські посадовці у сфері оборони вже сигналізували американським колегам про готовність суттєво збільшити витрати, повідомили обізнані джерела. Один із варіантів передбачає орієнтацію на ціль Південної Кореї — 3,5% ВВП протягом десяти років. Також розглядається нижчий показник у 3%.

Водночас речник Міністерства оборони Японії Кіміхіто Аґуїн заперечив, що країна повідомляла США про намір різко збільшити оборонні витрати.

Токіо перебуває під тиском адміністрації президента США Дональда Трампа щодо посилення оборонного потенціалу та зменшення залежності від американських військових. Такаїті вже прискорила збільшення оборонних витрат майже до 2% ВВП. До 2022 року в Японії діяв неформальний ліміт оборонних витрат на рівні близько 1% ВВП. Новий п’ятирічний план очікується наприкінці цього року.

На тлі повідомлень про можливе збільшення витрат японські оборонні компанії IHI та Kawasaki Heavy Industries завершили торги зростанням на 1,8% та 0,9% відповідно, відігравши попереднє падіння більш ніж на 2%. Дохідність 10-річних державних облігацій Японії зросла до найвищого рівня з 1996 року, тоді як єна ослабла до 155,24 за долар.

Аналітик Iwai Cosmo Securities Дайсуке Айба зазначив, що реакція ринку свідчить про занепокоєння щодо державних фінансів. Інвестори також ставлять під питання здатність Японії розширити оборонні можливості за межі нинішнього рівня.

Вартість запозичень японського уряду вже підвищилася. Дохідність базових 10-річних облігацій на початку вересня вперше з 1996 року досягла 3% через занепокоєння щодо інфляції та державних витрат, а також очікування підвищення процентних ставок Банком Японії.

Представники оборонного відомства США публічно переважно не вимагали від Японії встановлення цілі у 3,5%, однак дали зрозуміти, що очікують значно більших інвестицій. Заступник міністра оборони США з питань політики Елбридж Колбі минулого місяця заявив, що Вашингтон “дуже очікує”, що країна збільшить витрати.

У червні правляча Ліберально-демократична партія Японії заявила, що 3,5% стало глобальним стандартом оборонних витрат, однак не надала рекомендацій щодо фінансування такого рівня.

Міністерка фінансів Сацукі Катаяма заявила у вівторок, що уряд перегляне видатки та доходи в усіх галузях і визначить рівень державних витрат, зокрема на оборону, який відповідатиме поступовому скороченню співвідношення боргу до ВВП.

За словами джерел, під час зустрічей представників оборонних відомств обох країн Японія дала зрозуміти, що, найімовірніше, орієнтуватиметься на інших союзників США, однак конкретні параметри не обговорювалися.

Деякі японські посадовці вважають, що країна ще не готова офіційно брати на себе такі зобов’язання. Міністр оборони Шінджіро Коїдзумі також заявляв, що витрати визначатимуться військовими потребами, а не встановленими фінансовими цілями.

Обережність Японії пов’язана, зокрема, з масштабом фінансування, необхідного для досягнення 3,5% ВВП. Нинішні оборонні та пов’язані з ними витрати на фінансовий рік становлять ¥10,6 трлн, або 1,9% номінального ВВП 2022 року. За прогнозом номінального ВВП на нинішній фінансовий рік це відповідає 1,5%. За такого розрахунку витрати на рівні 3,5% становили б близько ¥24 трлн — більш ніж удвічі більше за нинішній показник.

Рівень у 3,5% ВВП на оборону став орієнтиром для союзників США після того, як країни НАТО минулого червня погодилися досягти такого показника до 2035 року.

Та навіть за встановлення цілі у 3,5% Японія витрачала б на оборону меншу частку ВВП, ніж країни НАТО за їхніми новими орієнтирами. Для НАТО мовиться про 3,5% на основні оборонні витрати, зокрема озброєння та зарплати військових, тоді як ще 1,5% ВВП передбачено на пов’язані з обороною видатки, зокрема захист критичної інфраструктури.

Японія включає основні та неосновні витрати до свого оборонного бюджету. Тому за показника 3,5% ВВП її витрати безпосередньо на військові потреби будуть нижчими за відповідну частку в країнах НАТО.

За словами голови японського напряму Міжнародного інституту стратегічних досліджень Роберта Ворда, японські політики та посадовці вже підготували основу для значного збільшення оборонних витрат. Тепер, на його думку, питання полягає переважно в тому, коли саме країна вийде на рівень 3,5% ВВП.

Японія інвестує у дрони та далекобійну зброю

До бюджетного запиту закладено ¥292 млрд на придбання 17 безпілотників MQ-9B для морського спостереження. Ще ¥167 млрд передбачено на гіперзвукові ракети та пов’язане з ними обладнання.

Також фінансування отримають ракетні системи, здатні уражати цілі на великій відстані. Це відповідає новій стратегії Японії, спрямованій на стримування потенційних противників від початку атак.

Новий середньостроковий план оборонних витрат, як очікується, буде дорожчим через зростання безпекових ризиків у регіоні, зокрема активність Китаю довкола Японії та посилення співпраці між Росією і Північною Кореєю.

Прем’єрка Такаїчі має близько трьох місяців, щоб визначити масштаб майбутньої оборонної програми. Одним із найскладніших питань залишиться її фінансування.

Попередній прем’єр-міністр Фуміо Кісіда постав перед критикою після рішення у 2022 році використати підвищення податків для фінансування розширення оборонних витрат.

Чинний п’ятирічний план передбачає збільшення оборонних витрат до рівня 2% ВВП до 2027 фінансового року. Після приходу до влади минулого року Такаїчі заявила, що Японія досягне цієї мети на два роки раніше.

Минулого фінансового року країна наблизилася до цього рівня — витрати становили близько 1,9% ВВП, або приблизно ¥11 трлн, якщо враховувати пов’язані з обороною видатки, зокрема фінансування берегової охорони.

Водночас навіть збереження рівня у 2% вимагатиме більше коштів. Попередня ціль розраховувалася на основі ВВП 2022 року, який оцінювали приблизно у ¥560 трлн. Нині номінальний ВВП Японії зріс приблизно до ¥688 трлн, тому 2% від нинішнього показника становили б близько ¥13,8 трлн.

Міністерство закордонних справ Данії викликало посла Росії після інциденту з данським військовим гелікоптером, який фотографував російський фрегат у міжнародних водах поблизу Гедсера.

Міністр ВПС США Трой Мейнк уперше офіційно підтвердив наявність активної зброї на навколоземній орбіті.

Помічник глави Росії Володимира Путіна Микола Патрушев заявив, що у разі вступу Польщі у війну з РФ Москва застосує “весь арсенал” наявних сил і засобів. За його словами, польська державність після цього може припинити існування за “два-три дні”.

У столиці Бурятії Улан-Уде під час спортивного заходу школярів 5-8 класів закликали вирушати на війну проти України.

Президент Володимир Зеленський заявив про ще одне успішне випробування перехоплювача проти російських реактивних дронів.