Брюссель збереже заборону на буріння нафтових та газових свердловин в Арктиці

Джерело: euronews

Єврокомісія збереже мораторій на нові бурові роботи з видобутку нафти й газу в Арктиці у переглянутій стратегії щодо регіону. Водночас Норвегія, котра виступає за продовження робіт, наполягає на тому, що арктичний видобуток відповідає європейським енергетичним інтересам.

Оновлену версію арктичної стратегії ЄС, ухваленої у 2021 році, планують представити 20 жовтня. Представник Єврокомісії заявив, що підхід до мораторію не зміниться.

Наша політика спрямована на боротьбу зі зміною клімату та деградацією довкілля і підтримку сталого економічного розвитку, — пояснив він.

В Єврокомісії вважають, що освоєння нових арктичних родовищ викопного палива несумісне з кліматичними цілями ЄС, навіть попри нинішній енергетичний дефіцит.

У 2021 році Німеччина, Швеція та Фінляндія підтримали позицію Єврокомісії, відповідно до якої запаси нафти й газу мають “залишатися в надрах”.

Спершу Єврокомісія пропонувала багатосторонню домовленість про заборону розвідки нафти й газу в Арктиці та прилеглих регіонах. Однак зрештою позиція залишилася політичним зобов’язанням без юридичної сили.

Очікується, що і в оновленій стратегії мораторій матиме необов’язковий характер. Це може дозволити ЄС уникнути прямого конфлікту з Норвегією на тлі занепокоєння щодо енергопостачання.

Суперечка з Норвегією

Міністр енергетики Норвегії Тер’є Осланд заявив, що продовження діяльності в Баренцевому морі відповідає інтересам як Норвегії, так і Європи. Він також наголосив, що країна продовжуватиме бурові роботи в Арктиці незалежно від позиції ЄС.

Для Брюсселя це питання є чутливим через роль Норвегії в енергетичній безпеці ЄС. Після значного скорочення постачань російського трубопровідного газу Норвегія стала найбільшим постачальником СПГ до регіону. У січні–червні її частка становила 54,4% загального імпорту блоку проти 52,1% за аналогічний період 2025 року.

Екологічні активісти, однак, вважають, що норвезький арктичний газ становить лише 1,4% імпорту газу ЄС і не зможе суттєво вплинути на енергетичну безпеку в короткостроковій перспективі.

За аналізом WWF Norway, газ із проєкту New Barents Sea не надійде на ринок до 2045 року. В організації зазначають, що значні нові поставки з Арктики можуть почати надходити вже тоді, коли попит ЄС на газ, як очікується, різко скоротиться.

У WWF Norway посилаються на прогноз, за яким попит ЄС на викопний газ може зменшитися приблизно з 329 млрд кубометрів у 2024 році до близько 85 млрд кубометрів у 2040 році за сценарію скорочення викидів на 90%.

Водночас у доповіді не ставиться під сумнів чинний видобуток у Норвегії або роль країни як постачальника енергії. Мовиться про те, що розвиток чистої енергетики, електрифікація та підвищення енергоефективності можуть швидше скоротити залежність Європи від імпорту викопного палива, ніж нові арктичні нафтогазові проєкти.

Окремим напрямом для співпраці ЄС і Норвегії може стати чиста енергетика та електрифікація. Частка повністю електричних автомобілів у продажах нових легкових машин у Норвегії становить приблизно 95–99%.

Арктичний саміт

Питання мораторію, ймовірно, обговорювалося під час Арктичного саміту, який відбувся у Фінляндії 13–14 вересня за участю прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гар Стере.

У Рованіємі зібралися 11 глав держав і урядів — Німеччини, Данії, Естонії, Латвії, Литви, Румунії, Франції, Греції, Нідерландів, Польщі та Швеції. До них приєдналися голова Європейської ради Антоніу Кошта, глава зовнішньополітичної служби ЄС Кая Каллас і єврокомісар з міжнародних партнерств Йозеф Сікела.

Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо заявив, що Європа повинна застосувати “комплексний підхід” до безпеки Арктики, включаючи енергетичну. Він також вказав на загострення конкуренції між провідними державами в регіоні, посилаючись на зростання активності та інтересу з боку Китаю, Росії та Сполучених Штатів.

Водночас залишається незрозумілим, чи поширюється угода між Вашингтоном, Данією та Гренландією від 18 вересня на проєкт розвідки нафти у східній Гренландії в басейні Джеймсон-Ленд.

7 вересня Єврокомісія також оголосила про €200 млн інвестицій для Гренландії. Серед напрямів фінансування — низьковуглецеве виробництво енергії, її зберігання та технології, адаптовані до арктичних умов і стійкості систем.

• Європа входить у новий опалювальний сезон із підвищеним ризиком цінового тиску на газовому ринку. З початку 2026 року ф’ючерси на газ на нідерландському хабі TTF, головному європейському газовому бенчмарку, зросли приблизно на 120%.

• Арктика,
• видобуток,
• ЄС,
• заборона,
• сверловини