Нобелівську премію з хімії присудили науковцям за відкриття та розробку квантових точок

Джерело: Нобелівський комітет

Цьогоріч Нобелівську премію з хімії присудили науковцям Монгі Бавенді, Луїсу Брусу та Олексію Єкімову за відкриття та розробку квантових точок.

Лауреатам Нобелівської премії з хімії 2023 року вдалося створити настільки малі частинки, що їхні властивості визначаються квантовими явищами. Частинки, які називаються квантовими точками, зараз мають велике значення в нанотехнологіях.

“Квантові точки мають багато захопливих і незвичайних властивостей. Важливо те, що вони мають різний колір залежно від свого розміру”, – сказав Йохан Аквіст, голова Нобелівського комітету з хімії.

Фізики давно знали, що в теорії залежні від розміру квантові ефекти можуть виникати в наночастинках, але в той час було майже неможливо виліпити їх у нанорозмірах. Тому мало хто вірив, що ці знання знайдуть практичне застосування.

Однак на початку 1980-х років Олексію Єкімову вдалося створити залежні від розміру квантові ефекти в кольоровому склі. Колір походить від наночастинок хлориду міді, і Єкімов продемонстрував, що розмір частинок впливає на колір скла через квантові ефекти.

Кілька років потому Луї Брус став першим ученим у світі, який довів квантові ефекти, що залежать від розміру, у частинках, що вільно плавають у рідині.

У 1993 році Мунгі Бавенді здійснив революцію в хімічному виробництві квантових точок, у результаті чого отримали майже ідеальні частинки. Така висока якість була необхідна для їх використання в програмах.

Тепер квантові точки освітлюють комп’ютерні монітори та екрани телевізорів на основі технології QLED. Вони також додають нюанси світлу деяких світлодіодних ламп, і біохіміки та лікарі використовують їх для картографування біологічних тканин.

Таким чином, квантові точки приносять найбільшу користь людству. Дослідники вважають, що в майбутньому вони зможуть сприяти створенню гнучкої електроніки, крихітних датчиків, тонших сонячних елементів і зашифрованого квантового зв’язку – тому ми тільки почали досліджувати потенціал цих крихітних частинок.

У Міністерстві закордонних справ України повідомили, що Україна не має стосунку до інциденту з російським танкером Midvolga 2. У МЗС припускають, що РФ могла сама його інсценувати.

Видання BBC опублікувало розслідування, що під час протестів наприкінці 2024 року грузинські правоохоронці розпилили на протестувальників речовину, яку використовували під час Першої світової війни. У відповідь на це уряд Грузії оголосив про намір подати позов на компанію.

За даними медіа, правоохоронці затримали колишню верховну представницю ЄС із закордонних справ Федеріку Могеріні. Проводиться розслідування за фактом корупції.

Печерський суд Києва 2 грудня частково задовольнив клопотання про зміну запобіжного заходу Сентябру Магамедрасулову – батькові детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова.

Журналіст і публіцист Віталій Портников прокоментував переговорний процес щодо завершення російсько-української війни, визначивши головні небезпеки для суспільства.