Нобелівську премію з хімії присудили науковцям за відкриття та розробку квантових точок

Джерело: Нобелівський комітет

Цьогоріч Нобелівську премію з хімії присудили науковцям Монгі Бавенді, Луїсу Брусу та Олексію Єкімову за відкриття та розробку квантових точок.

Лауреатам Нобелівської премії з хімії 2023 року вдалося створити настільки малі частинки, що їхні властивості визначаються квантовими явищами. Частинки, які називаються квантовими точками, зараз мають велике значення в нанотехнологіях.

“Квантові точки мають багато захопливих і незвичайних властивостей. Важливо те, що вони мають різний колір залежно від свого розміру”, – сказав Йохан Аквіст, голова Нобелівського комітету з хімії.

Фізики давно знали, що в теорії залежні від розміру квантові ефекти можуть виникати в наночастинках, але в той час було майже неможливо виліпити їх у нанорозмірах. Тому мало хто вірив, що ці знання знайдуть практичне застосування.

Однак на початку 1980-х років Олексію Єкімову вдалося створити залежні від розміру квантові ефекти в кольоровому склі. Колір походить від наночастинок хлориду міді, і Єкімов продемонстрував, що розмір частинок впливає на колір скла через квантові ефекти.

Кілька років потому Луї Брус став першим ученим у світі, який довів квантові ефекти, що залежать від розміру, у частинках, що вільно плавають у рідині.

У 1993 році Мунгі Бавенді здійснив революцію в хімічному виробництві квантових точок, у результаті чого отримали майже ідеальні частинки. Така висока якість була необхідна для їх використання в програмах.

Тепер квантові точки освітлюють комп’ютерні монітори та екрани телевізорів на основі технології QLED. Вони також додають нюанси світлу деяких світлодіодних ламп, і біохіміки та лікарі використовують їх для картографування біологічних тканин.

Таким чином, квантові точки приносять найбільшу користь людству. Дослідники вважають, що в майбутньому вони зможуть сприяти створенню гнучкої електроніки, крихітних датчиків, тонших сонячних елементів і зашифрованого квантового зв’язку – тому ми тільки почали досліджувати потенціал цих крихітних частинок.

Уряд Кіра Стармера опинився під тиском через відмову засудити ультиматум Дональда Трампа щодо Ірану. Британські законодавці вимагають негайно заборонити США використовувати авіабази королівства для можливих атак на цивільні об’єкти.

Після заклику прем’єра Пакистану Шехбаза Шарифа до 14-денної паузи в бойових діях, Іран надав перший стриманий, але позитивний відгук. Поки Дональд Трамп зважує доцільність відтермінування своїх ударів, у Тегерані підкреслюють свою рішучість діяти за обставинами.

Корпус вартових ісламської революції (КВІР) озвучив пряму погрозу щодо знищення одного з наймасштабніших у світі центрів обробки даних, який будує компанія OpenAI в Абу-Дабі. Об’єкт вартістю 30 мільярдів доларів став головною мішенню іранських спецслужб на тлі загострення конфлікту в регіоні.

Понад пів сотні законодавців зажадали усунення Дональда Трампа від посади. Причиною стали його агресивні публікації щодо Ірану, які опоненти назвали небезпечними для світового правопорядку та безпеки військ США.

Президент США Дональд Трамп повідомив про проведення “напружених переговорів” у справі іранського ультиматуму. Попри загрозу масштабних ударів по енергетичних об’єктах Тегерана, Білий дім наразі розглядає ініціативу Пакистану щодо двотижневої паузи в бойових діях.