Нобелівську премію з хімії присудили науковцям за відкриття та розробку квантових точок

Джерело: Нобелівський комітет

Цьогоріч Нобелівську премію з хімії присудили науковцям Монгі Бавенді, Луїсу Брусу та Олексію Єкімову за відкриття та розробку квантових точок.

Лауреатам Нобелівської премії з хімії 2023 року вдалося створити настільки малі частинки, що їхні властивості визначаються квантовими явищами. Частинки, які називаються квантовими точками, зараз мають велике значення в нанотехнологіях.

“Квантові точки мають багато захопливих і незвичайних властивостей. Важливо те, що вони мають різний колір залежно від свого розміру”, – сказав Йохан Аквіст, голова Нобелівського комітету з хімії.

Фізики давно знали, що в теорії залежні від розміру квантові ефекти можуть виникати в наночастинках, але в той час було майже неможливо виліпити їх у нанорозмірах. Тому мало хто вірив, що ці знання знайдуть практичне застосування.

Однак на початку 1980-х років Олексію Єкімову вдалося створити залежні від розміру квантові ефекти в кольоровому склі. Колір походить від наночастинок хлориду міді, і Єкімов продемонстрував, що розмір частинок впливає на колір скла через квантові ефекти.

Кілька років потому Луї Брус став першим ученим у світі, який довів квантові ефекти, що залежать від розміру, у частинках, що вільно плавають у рідині.

У 1993 році Мунгі Бавенді здійснив революцію в хімічному виробництві квантових точок, у результаті чого отримали майже ідеальні частинки. Така висока якість була необхідна для їх використання в програмах.

Тепер квантові точки освітлюють комп’ютерні монітори та екрани телевізорів на основі технології QLED. Вони також додають нюанси світлу деяких світлодіодних ламп, і біохіміки та лікарі використовують їх для картографування біологічних тканин.

Таким чином, квантові точки приносять найбільшу користь людству. Дослідники вважають, що в майбутньому вони зможуть сприяти створенню гнучкої електроніки, крихітних датчиків, тонших сонячних елементів і зашифрованого квантового зв’язку – тому ми тільки почали досліджувати потенціал цих крихітних частинок.

За роки повномасштабної війни 67 українських священників, пасторів та монахів стали жертвами вбивств або катувань з боку російських окупантів. 620 релігійних об’єктів було знищено, більшість із них християнські.

Президент Володимир Зеленський, після доповіді головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, заявив, що так зване “великоднє перемир’я” Росії не поширюється на Курську та Бєлгородську області РФ, а також що обстріли на деяких інших фронтових напрямках не припинилися.

Увечері 19 квітня, після того, як Путін оголосив про так зване “великоднє перемир’я”, російські війська обстріляли кілька населених пунктів Херсонської області.

Після трьох років полону мати й син, Маргарита та Руслан Виноград, несподівано зустрілися під час сьогоднішнього обміну полоненими.

У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 19 квітня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 107 бойових зіткнень.