«Чи потрібний Бабин Яр після Бучі?»: у мережі обурилися через захід анонсовий НАН України

Джерело: Інститут історії України НАН України у Facebook

Інститут історії України НАН України опублікували у Facebook анонс відкритої дискусії під назвою “Чи потрібний Бабин Яр після Бучі?”. Користувачі обурилися через недоречність назви, утім у відповідь Інститут Історії України видалив частину коментарів з обуренням і обмежив можливість їх залишати.

Дискусія відбудеться 11 жовтня о 16:00. Під час заходу планують обговорити “чи здатен Бабин Яр вмістити пам’ять про інші трагедії минулого і сьогодення?”, “чи здатна пам’ять про трагедії Другої світової війни пережити крах створеного цією війною світу?” та “чи залишить досвід російсько-української війни місце для пам’яті про трагедії ХХ століття?”.

Скріншот з Facebook

Саму дискусію та виставку організовано Національним історико-меморіальним заповідником “Бабин Яр”, Музеєм історії міста Києва, Громадським комітетом для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Деякі користувачі обурилися через назву заходу та формулювання питань. Зокрема користувачка Тетяна Непупенко написала, що “навіщо місце конкретної трагедії має “вміщати” інші трагедії “минулого і сьогодення?”.

Скріншот з Facebook

Інший користувач під ніком MC Noizen висловив думку, що це “ганебна антисемітська провокація”.

“Замініть “Бабин Яр” на “Голодомор” і побачите, чому дискусія з такою назвою — це знецінення й упослідження жертв геноциду”, — додав він.

Скріншот з Facebook

Пізніше Інститут історії України заявив, що не є організатором дискусії. Зокрема видалив усі коментарі з лайливими нецензурними словами.

“У нас на сторінці — заходи, в яких беруть участь співробітники Інституту. Інтерпретація читачів — то вже їхня особиста відповідальність і їхнє особисте вміння розуміти прочитане”, — додали у повідомленні.

Ще скріншоти з обуренням, яких нині немає під дописом:

Скріншот з Facebook

Скріншот з Facebook

Скріншот з Facebook

Скріншот з Facebook

Комітет Сенату США з міжнародних справ на засіданні у середу, 22 жовтня, схвалив законопроєкт про визнання Росії державою-спонсором тероризму через викрадення українських дітей, повідомив автор ініціативи, сенатор Ліндсі Грем.

23 жовтня під час зустрічі у Парижі Володимир Зеленський та Емманюель Макрон узгодили подальші кроки для зміцнення оборонної співпраці, посилення тиску на Росію та гарантування безпеки України.

Після чергового обстрілу Харкова, волонтери вирушили на місце події, щоб підтримати тих, хто ліквідовував наслідки атаки – від рятувальників до комунальників.

У ніч на 23 жовтня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по стратегічних об’єктах військово-промислового комплексу Росії.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.