У МАГАТЕ зробили заяву щодо нічної атаки на Хмельницьку АЕС
Джерело: пресслужба МАГАТЕ
25 жовтня генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Маріано Гроссі заявив, що потужні вибухи сколихнули територію поблизу Хмельницької атомної електростанції вночі, тимчасово вимкнувши подачу електроенергії на деякі зовнішні станції радіаційного моніторингу, ще раз акцентуючи небезпеку для ядерної безпеки під час війни.
Два безпілотники були збиті на відстані приблизно п’яти та 20 кілометрів від АЕС відповідно.
Цей інцидент ще раз акцентує надзвичайно нестабільну ситуацію з ядерною безпекою в Україні, яка триватиме, поки триватиме ця трагічна війна. Той факт, що на місці були зруйновані вікна будівлі, показує, наскільки це було близько. Наступного разу нам може не так пощастити, – зазначив Гроссі.
Глава МАГАТЕ заявив, що “удару по атомній електростанції слід уникати за будь-яку ціну”.
Прямого впливу дронів на майданчик не було, і вибухи не вплинули на роботу ХАЕС або її підключення до національної електромережі. Проте ударна хвиля пошкодила вікна кількох будівель на майданчику. Станції сейсмічного моніторингу, встановлені в районі ХАЕС, також зафіксували сейсмічні наслідки вибухів.
На ХАЕС два реактори, один з яких зараз працює, а один перебуває у плановій зупинці з початку серпня.
Уночі 25 жовтня війська РФ атакували ударними безпілотниками Хмельницьку область. Всі ворожі БпЛА були збиті, проте уламки упали поруч з Хмельницькою АЕС.
- Уночі 25 жовтня військам РФ вкотре атакували Україну ударними безпілотниками. Зокрема БпЛА були випущені на Хмельниччину.
- Протягом минулої доби відбулося близько 80 бойових зіткнень. Загалом ворог завдав 6 ракетних та 51 авіаційних ударів, здійснив 66 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах.
- Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький заявив, що моральний дух окупаційних військ на фронті – вкрай низький через високі втрати та відсутність російських командирів на передовій.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.