У Києві перейменували ще 10 бібліотек, назви яких пов’язані з РФ та радянською ідеологією

Джерело: Київська міська рада

У столиці перейменували ще 10 бібліотек, назви яких пов’язані з Російською Федерацією та радянською ідеологією.

Такі рішення прийнято сьогодні, 23 листопада, на пленарному засіданні ІІ сесії Київської міської ради ІХ скликання більшістю депутатів.

Як зазначила депутатка Київської міської ради, голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха, київські заклади культури не мають носити назв, пов’язаних із країною-агресоркою та імперськими наративами.

“Це питання не лише деколонізації наших закладів культури, а й питання поваги до нашої історії. Під час активної війни неможливо миритися з присутністю імперського та російського культурологічного контексту в топоніміці, назвах закладів культури та освіти тощо. Історія нашої держави є незалежною від Росії та не має перебувати під впливом радянської й імперської ідеологій”, – зазначила Вікторія Муха.

Так, згідно з рішеннями Київської міської ради, змінено назви бібліотек:

  • Центральна публічна районна бібліотека імені О. С. Пушкіна – Центральна публічна районна бібліотека “Почайна”;
  • бібліотека ім. А. Макаренка для дітей – бібліотека для дітей “Джерело”;
  • бібліотека ім. О. Радіщева – бібліотека “Всесвіт”;
  • Центральна районна бібліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна – Центральна районна бібліотека “Печерська”;
  • бібліотека ім. О. Кошового – бібліотека імені Катерини Білокур;
  • бібліотека ім. І. Кудрі – бібліотека “Книголюб”;
  • публічна бібліотека імені Анни Ахматової – публічна бібліотека “Сузір’я”.

Також, аби позбутись радянського спадку, а саме нумерації в назвах закладів культури, та надати їм унікальні назви, перейменували низку бібліотек Оболоні. Бібліотека №102 отримала назву “Дивосвіт”, №120 перейменували в “Обрій”, а №129 – у “Мрія”.

Окрім того, комунальний мистецький навчальний заклад Печерського району “Дитяча музична школа №4 ім. Д. Д. Шостаковича” позбувся імені російського композитора.

На полігоні під Ульмом українські військові проходять курси першої допомоги на полі бою. Для навчання закупили п’ять силіконових інтерактивних манекенів Simman 3G plus. Ціна однієї штуки – 100 000 євро, маса – 80 кг. 

Фотографи Влада та Костянтин Ліберови оприлюднили світлини українських військових, котрі лиш нещодавно повернулися з російського полону. Виснажені, у російському полоні армійці втрачають по 20, 30, а дехто навіть 40 кг. Українська сторона дотримується Женевської конвенції і закликає світову спільноту примусити РФ до виконання міжнародних обов’язків.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв закликав канцлера Німеччини Олафа Шольца, котрий нині перебуває з візитом у країні, відмовитися від ідеї про те, що Росія може зазнати поразки на полі бою, і підтримати мирний план Китаю щодо України.

У НЕК “Укренерго” поінформували, що 17 вересня заходи обмеження споживання не прогнозуються. У компанії закликали споживати електроенергію ощадливо протягом всієї доби.

15 вересня відбувся останній день щорічної міжнародної виставки сучасного мистецтва viennacontemporary. Подія об’єднала провідних художників,…