Україна та НАТО домовилися про втілення спільних проєктів в оборонній індустрії
Джерело: МЗС України
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за підсумками участі в першому в історії засіданні Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ заявив, що Україна та НАТО домовилися про втілення спільних проєктів в оборонній індустрії.
“Настав час стратегічних рішень. Сильна та тривка підтримка України дозволить наблизити перемогу та завершення війни”, – заявив міністр.
Глава МЗС України наголосив, що європейська оборонна промисловість вимагає термінового посилення завдяки створенню спільного простору оборонних індустрій Європи, який об’єднає промисловість держав євроатлантичної спільноти та країн-однодумців.
Міністр нагадав, що Україна провела у вересні успішний Форум оборонних індустрій, який обʼєднав 252 провідні оборонні компанії світу та започаткував десятки партнерств з українськими виробниками.
“Україна вже в рази збільшила власне виробництво зброї. Нині нам потрібні ваші рішення в цьому ж напрямі. Якомога швидші та рішучіші”, – сказав Дмитро Кулеба.
Міністр зазначив, що Україні нині необхідні перевага в повітрі, удосконалені засоби радіоелектронної боротьби, контрбатарейні можливості, нові протимінні технології та розширені можливості тренування.
Зокрема, очільник МЗС України закликав союзників НАТО продовжити посилення протиповітряної оборони України для захисту українських міст і селищ, а також надати додаткові гаубиці, артилерійські системи, РСЗВ, броньовані машини, дрони та далекобійні ракети.
Міністр висловив вдячність державам-членам НАТО за військову підтримку України, привітав створення коаліції ППО та закликав усі держави виділити ресурси на її посилення.
За підсумками засідання Ради Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ ухвалено заяву, ключовим положенням якої стала розробка нових проєктів у сфері оборонної промисловості, розвитку і впровадження сучасних технологічних рішень, підтримка зусиль щодо гуманітарного розмінування, а також медичної реабілітації поранених українських військовослужбовців.
- 29 листопада під час засідання Ради Україна-НАТО затверджено річну програму, спрямовану на підготовку України до членства в Альянсі.
- Комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України схвалила проєкт адаптованої Річної національної програми (аРНП) на 2024 рік для представлення стороні НАТО.
- Кабінет міністрів України прийняв постанову “Деякі питання застосування документа для декларування військової техніки та інших товарів (Форми 302 України)” щодо впровадження стандартів ЄС та НАТО під час митного декларування військової техніки Збройних сил України.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.