«Ми бачили наші затримки»: ексглава ЦРУ висловив думку щодо українського контрнаступу
Джерело: Голос Америки
Колишній директор ЦРУ та екскомандувач коаліціями під проводом США в Іраку та в Афганістані генерал Девід Петреус став співавтором книжки “Конфлікт: еволюція ведення війни з 1945 року до України”. У ній, зокрема. розповідається, чому контрнаступ ЗСУ 2023 року не приніс очікуваних результатів.
Під час презентації книги Петреус зазначив, що у 2023 році світ спостерігав, чи зможе якась зі сторін досягти прориву у війні.
“Чому Україна опинилася в такій ситуації, як зараз на полі бою? Ми бачили наші затримки із наданням їм [військової техніки], наші танки лише нещодавно дісталися до них. Наша затримка в ухваленні рішень щодо M1, затримки зі схваленням танків Leopard, ми затримали рішення щодо касетних боєприпасів, які могли бути дуже корисними, системи ракет більшого радіуса дії для реактивних систем залпового вогню, і врешті літаки західного зразка”, – поділився думкою він.
Петреус нагадав, що у військовій доктрині США мовиться про те, що для прориву таких типів оборони, які вибудували росіяни на півдні України, потрібна перевага у повітрі та низка інших можливостей, які Вашингтон так і не надав Україні.
Окрім цього у книзі Петреус разом з членом британської Палати лордів Ендрю Робертсом описали, що потрібно Україні та що Захід може надати, аби після зими ЗСУ все ж досягли прориву.
Ексглава ЦРУ також поділився думкою про те, чому президент РФ Володимир Путін наважився на повномасштабне вторгнення. Однією з причин Петреус називає недостатню реакцію Заходу на російську окупацію Криму у 2014 році, тому Путін сподівався, що йому вдасться уникнути відповідальності і за повномасштабну війну.
- Президент України Володимир Зеленський вважає, що з початком зими розпочалась нова фаза російсько-української війни. Зокрема глава держави вважає, що холодні місяці ускладнять бойові дії.
- На думку президента України Володимира Зеленського, імовірно, ще деокупація Криму буде легшою, аніж деокупація Донбасу.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.