Google сплатить $5 млрд за стеження за користувачами в режимі «інкогніто»
Джерело: Ars Technica
Після декількох років розглядів корпорація Google досягла попереднього врегулювання за колективним позовом щодо режиму “інкогніто” в браузері Chrome. Очікується, що сума врегулювання складе $5 млрд.
За даними видання, позов проти Google подано ще в 2020 році. Зокрема компанія звинувачується в тому, що вона свідомо обманює користувачів, змушуючи їх думати, що вони контролюють інформацію, яку про них збирає Chrome.
Під час розгляду справи виявлено, що Google збирає дані через Google Analytics, менеджер реклами Google та інші застосунки і плагіни, незалежно від того, чи натиснув користувач на оголошення. Це допомогло компанії дізнатися про друзів користувачів, хобі, улюблені продукти, звички покупок і навіть найінтимніші та потенційно незручні речі.
Google, своєю чергою, намагався відхилити позов, вказуючи на повідомлення, яке відображається, коли користувачі вмикають режим “інкогніто” у браузері Chrome. У ньому йдеться, що “кожен раз, коли користувач відкриває нову вкладку, веб-сайти можуть збирати інформацію про вашу активність в інтернеті”.
Багато користувачів звикли вважати, що режим анонімного перегляду Chrome дозволяє вберегти їх від пильного стеження спецслужб. Згідно зі скаргою, під збір даних потрапили мільйони людей, які використовували “інкогніто” з 2016 року, що пояснює велику суму врегулювання.
- Компанія Alphabet, якою володіє Google, погодилася заплатити 700 мільйонів доларів і збільшити конкуренцію в своєму магазині застосунків Google Play згідно з умовами антимонопольного врегулювання справи з американськими штатами та споживачами.
- Канада та Google уклали угоду про збереження посилань на новини в результатах пошуку та про те, щоб технічний гігант виплачував 73,6 мільйона доларів на рік (100 мільйонів канадських доларів) видавцям новин у цій країні.
У Франції затримали членів екіпажу танкера, який перевозив російську нафту за підозрою у причетності до запуску БпЛА на територію Данії.
Майже через 80 років після епохи маккартизму актриса Джейн Фонда відновила діяльність Комітету за Першу поправку – організації, яка свого часу боролася за свободу слова та права митців.
Ізраїль перехопив майже два десятки суден флотилії, яка прямувала до Гази, та затримав щонайменше 200 осіб на борту, зокрема активістку Грету Тунберг.
Американський бізнесмен Ілон Маск став першою людиною, чий капітал перейшов відмітку у $500 млрд.
Правоохоронці Прикарпаття затримали чоловіка, який на замовлення російських спецслужб підпалював автомобілі.