Українці дедалі більше послуговуються українською у соцмережах – дослідження
Джерело: дослідження LMU
Команда дослідників з LMU, Університету Бата та Технічного університету Мюнхена проаналізувала мовні зміни в соціальних мережах в Україні до та під час повномасштабного нападу РФ.
Очевидно, війна змушує людей все більше і більше відмовлятися від російської мови, — каже провідний автор дослідження Даніель Рачек.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ населення України активно переходять з російської на українську у соцмережах.
Мова грає вирішальну роль у пострадянській ідентичності України. Багато українців говорять і російською, і українською. Однак донедавна лише приблизно половина-дві третини населення вважали українську своєю основною рідною мовою. Проте після протестів на Майдані, спровокованих тимчасовим непідписанням угоди про асоціацію з ЄС і подальшою анексією Криму в 2013/2014 роках, все більше українців почали відмовлятися від використання російської мови, акцентують автори дослідження.
Разом зі своєю командою Рачек дослідив понад чотири мільйони твітів з інформацією про місцезнаходження в Україні від приблизно 63 000 користувачів Twitter (тепер X) із січня 2020 року до жовтня 2022 року. Використовуючи штучний інтелект і статистичний аналіз. Результати свідчать про тривалий перехід від російської до української ще до повномасштабної війни, який значно прискорюється з початком вторгнення і в основному зумовлений змінами поведінки.
Користувачі прагнуть дистанціюватися від будь-якої підтримки війни, а також від Росії та свідомо вирішують менше послуговуватися російською, у багатьох випадках, більше не використовувати її зовсім, тому масово переходять на українську мову.
- 10 січня під час виступу у Раді безпеки ООН постійний представник України при ООН Сергій Кислиця наголосив, що члени Радбезу щодня слухають мову війни, якою послуговуються представники російської делегації.
- Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь повідомив, що наклав штраф на таксиста у Києві, що відмовився обслуговувати пасажирок українською.
- З 1 січня набрали чинності окремі положення статті 40 Закону України “Про медіа”, які передбачають збільшення обсягу програм державною мовою на телебаченні та радіо, поінформував уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
- Кабмін запровадив зміни у проведенні іспиту на володіння державної мови. До нього додали завдання на написання тексту та збільшили тривалість.
- Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь звернувся до українських телеканалів з закликом вести етери виключно державною мовою.
- У 2023 році Уповноваженому з захисту державної мови надійшло 3692 звернення громадян про порушення Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Київ, Харків та Одеса залишаються лідерами за кількістю звернень про порушення мовних прав громадян.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.