Аби світ відчув серце Херсонської боротьби – режисер фільму про рятувальників «Форма Вогню»

З першого дня повномасштабного вторгнення наш народ бореться за власне “право бути” – зі зброєю або задля тих, хто її тримає. Херсонщина стала одним із тих регіонів, де спротив проявився найбільш яскраво. Місто було окуповано російськими військами 1 березня 2022 року, а вже 2 березня люди почали виходити на вулиці, заявляти окупантам в обличчя, що їх тут не чекають. Попри “тихий терор”, який згодом здійснювали окупанти, українці продовжували чинити спротив, повертати безпеку та дію українського законодавства, рятувати життя людей, лікувати поранених і хворих, волонтерити й долати наслідки російської агресії. Так, правобережжя Херсонщини пережило 255 днів окупації та боротьби. Однак лівобережжя дотепер відчуває російський терор, тож нагадування про цей досвід – є важливою місією для тих, хто мовить про війну за кордоном.

Коли російські військові окупували Херсон, більшість закладів у місті зачинилися, однак були рятувальники, що продовжували працювати за українським законодавством. Вони до останнього залишалися вірними присязі. Так само віддано рятувальники розгорнули роботу після деокупації міста. Саме про цей період  зняли фільм “Форма Вогню”, що розповідає про команду ДСНС, яка виконує важливі завдання у Херсоні. Очищення доріг від російської техніки, розбір завалів зруйнованих будинків та порятунок людей і тварин з-під руїн – все це про роботу сучасних рятувальників. Символічно слоганом фільму стали слова одного з героїв Андрія Козака: «Не ризикуючи життям, інше життя врятувати неможливо». До виробництва фільму залучили американського сценариста, який створив сенси не лише для українців, але й адаптував їх для іноземців. Таким чином, кінострічку буде представлено на міжнародних фестивалях у США та Європі. Більше про те, які образи є першочерговими у фільмі, а також про їх роль для іноземних партнерів – для Букв розповідає режисер проєкту – Вас Київський.

Фото: архів фільму “Форма Вогню”

– Насамперед, знаю, що фільмування документальної стрічки відбувалось одразу після деокупації правобережжя Херсону. Зважаючи на це, чи були у Вас нариси попереднього задуму, який Ви хотіли передати? Чи це була адаптація до реалій?

– Ідея зробити фільм «Форма Вогню» з’явилась після спілкування з Андрієм Козаком – командиром зведеного загону ДСНС, який рятував людей у Херсоні, зокрема в перші дні після звільнення міста від російських окупантів. Саме розповідь полковника стала основою для фільму. Відштовхуючись від неї, був прописаний попередній сценарій документальної стрічки. Потім його доповнили інтерв’ю з іншими рятувальниками-учасниками подій. 

– Чи можете, будь ласка, більше розповісти щодо змісту фільму “Форма вогню”? Чи це включає безпосередні кадри рятувальних операцій, чи це свідчення самих рятувальників про реалії та події, що відбувалися на деокупованих територіях?

– «Форма Вогню» передусім розповідає про наочну рятувальну операцію ДСНС у листопаді 2022 року, саме після звільнення Херсону. Особливість цієї операції в тому, що ДСНСникам треба було рятувати людей з будинку, що буквально палає – при тому, що у них не було спорядження для гасіння пожеж та навіть кисневих балонів. Адже, відступаючи з міста, росіяни викрали пожежні машини та все обладнання. Відсутність захисту органів дихання створює додаткові умови, за яких будь-який необережний крок може призвести до загибелі. Фільм поєднує кадри рятувальних операцій, інтерв’ю з учасниками подій, розсекречені кадри роботи ДСНС та відеореконструкції.

Фото: архів фільму “Форма Вогню”

– Зазначено, що документальна стрічка також орієнтована на іноземну аудиторію. Тобто, розуміємо, що це, певною мірою, відповідальність перед тим, як іноземці сприйматимуть наш досвід. Яким Ви прагнете його репрезентувати?

– Насправді, фільм має дві головні мети. Перша – це показати західному глядачеві героїзм українського народу. Друга – продемонструвати країнам-партнерам, як їх допомога Україні, в буквальному сенсі, рятує життя наших людей. У фільмі наведено реальні факти, коли допомога країн Заходу врятувала життя. І ми щиро дякуємо за це нашим партнерам. Це про героїзм і про подяку водночас. 

– Виходячи з попереднього запитання, скажіть, чи використані у фільмі конкретні візуальні або емоційні маркери, які підсилюють розуміння не лише роботи працівників ДСНС, але й російсько-української війни загалом?

– Так, і візуальні, й емоційні маркери присутні у кожній сцені фільму. Це – необхідна складова таких проєктів. Через роботу працівників ДСНС ми показуємо картину війни в цілому, жахливі наслідки російського вторгнення, героїчну боротьбу українського народу з окупантами. Окрім української мови, ми також використовуємо англійську, і для нас – це ніби уявний міжнародний міст, що дає змогу світові відчути серце Херсонської боротьби.

– Чи можемо ми говорити про те, що фільм “Форма вогню” – це також про відтворення досвіду Херсону (який місто продовжує проживати дотепер)? Наскільки у стрічці приділено увагу саме життю міста?

– Звісно, зображення життя Херсона – одна з найважливіших складових фільму, від якої можна прослідкувати інші сенси. Ми показуємо життя міста, трагедію та героїзм його жителів. На жаль, нас сильно обмежує хронометраж фільму – але ми намагалися максимально детально показати саме Херсон. І те, яким місто є зараз – і те, яким воно було ще до вторгнення росіян.

Фото: архів фільму “Форма Вогню”

– Можете, будь ласка, більше розповісти про команду рятувальників ДСНС, яка стала центральною у фільмі? Можливо ми можемо поділитися значущими фактами їх діяльності, які сприятимуть аудиторію до перегляду фільму?

– Команда рятувальників, про яку йде мова у фільмі – це зведений загін ДСНС. Командир загону – полковник Андрій Козак, заступник – підполковник Андрій Гуменюк. Вони були одними з перших від силового й безпекового блоку, хто приїхав на деокуповану територію. І вони, і усі хлопці з їх загону – справжні герої. Вони, не вагаючись ні секунди, кинулись у пекло рятувати людей, ризикуючи власним життям. Це люди нереальної відваги. Для мене велика честь знімати про них фільм.  

– Спираючись на власний досвід фільмування документальної стрічки та  спілкування з людьми, які були в епіцентрі подій, чи можемо ми говорити про те, що образ рятувальників у суспільстві розкритий недостатньо?  

– Так, я вважаю, що висвітленню професії рятувальників наразі дійсно приділено дуже мало уваги. Це ж саме стосується й інших героїв сьогодення, завдяки яким Україна вистояла та відкинула окупантів на певних територіях. Це і українські вибухотехніки, і піхотинці, і танкісти, і льотчики, і медики, і спецпризначенці… Про цих героїв потрібно знімати фільми, писати книги, робити телепередачі! Саме ці люди мають бути орієнтиром та кумирами молодого покоління. 

– Розуміємо, що Херсон дотепер живе під постійними ворожими атаками, тож рятувальники продовжують нести свою важливу, але небезпечну місію. Яким буде Ваше звернення до українців, аби вкотре наголосити на цих реаліях та людях, які жертвують щоденно?

– Я б хотів звернутись насамперед до своїх колег по цеху – представників медіа. Друзі, нам потрібні проєкти про наших Героїв. Намагайтесь, наскільки це можливо, приділяти цьому увагу. Пишіть та знімайте про подвиги ДСНС, ЗСУ, Нацгвардійців, Прикордонників… Таких проєктів ніколи не буде забагато.