Аеропорт Пскова атакували безпілотники: росіяни повідомляють про сильні вибухи
Джерело: росЗМІ
Ввечері 29 серпня у Пскові повідомили про вибухи в районі міжнародного аеропорту імені княгині Ольги (раніше “Кресты”). Повідомляється, що там базується 334 військово-транспортний Берлінський червонопрапорний авіаційний полк. За попередніми даними, об’єкт атакували понад 10 безпілотників.
Зазначається, що російські військовослужбовці намагалися збити дрони зі стрілецької зброї, чути автоматні черги.
Усього було щонайменше п’ять сильних вибухів. На місце прибули пожежники, під’їзди до аеропорту також перекрито.
Згодом губернатор Псковської області РФ Михайло Ведерніков підтвердив атаку безпілотників на аеропорт. Масштаб руйнувань уточнюється.
Повідомляється, що нібито пошкоджено чотири літаки Іл-76.
- За словами західних військових експертів, за нещодавніми атаками безпілотних літальних апаратів на Москву можуть стояти нові українські БПЛА “Бобер” (Beaver).
- Уночі 1 серпня – вдруге за декілька днів – російську столицю атакували безпілотники. Є влучання у будівлю “Москва-Сіті”, де розташовані офіси декількох російських міністерств.
- У ніч на 30 липня Москву також атакували безпілотники, які поцілили у “Москва-Сіті”.
- Увечері 30 липня під Таганрогом Ростовської області РФ упав і загорівся невідомий безпілотник.
Латвія не має наміру відновлювати відносини з Росією навіть після завершення війни проти України, заявив прем’єр-міністр балтійської республіки Андріс Кулбергс.
22 листопада міністр закордонних справ балтійської республіки Кястутіс Будріс заявив, що Литва не має стосунку до атаки безпілотників на Калінінградську область, про яку 21 листопада повідомила російська влада.
Замість самостійного пересування військової техніки територією Польщі Бундесвер перекине танки до Литви залізницею для участі у військових навчаннях “Grand Eagle 26”, поінформував Bild із посиланням на “джерела в силових структурах”.
Польська прокуратура підтвердила, що один із трьох об’єктів, які впали на південному сході країни, був російською крилатою ракетою Х-101.
Кліматичний саміт ООН COP31 у Туреччині постав перед ризиком провалу через розбіжності щодо відмови від викопного палива, фінансування країн, що розвиваються, та переходу на чисту енергетику. З другої редакції проєкту підсумкової угоди вилучили всі згадки про нафту, газ і вугілля, і замість конкретних зобов’язань щодо скорочення їх використання запропонували розвивати технології уловлювання вуглекислого газу.