Агента РФ, який шпигував за штабами Сил оборони у Харкові та Чернівцях, засудили до 15 років ув’язнення

Джерело: СБУ

Російського агента, який збирав розвіддані про місця розташування Сил оборони та об’єктів критичної інфраструктури у східних та західних регіонах України, засудили до 15 років позбавлення волі.

Насамперед агресора цікавили локації підрозділів ЗСУ, Служби безпеки та Державної прикордонної служби на Харківщині та Буковині.

Також зловмисник передавав окупантам електронні координати ключових мостів та електропідстанцій в обох регіонах України.

Співробітники СБУ затримали російського агента під час проведення ним прихованої фотофіксації військового об’єкта у Чернівцях у травні цього року.

За матеріалами української спецслужби суд призначив йому 15 років позбавлення волі.

Зображення: СБУ

Як встановило слідство, ворожим поплічником виявився мешканець Чернівців, який у 2021 році переїхав до Харкова і працював там техніком з налаштування інтернету.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ його дистанційно завербував кадровий співробітник головного управління Генштабу ЗС РФ (відомого як ГРУ).

До уваги агресора чоловік потрапив через свої антиукраїнські публікації у забороненій соцмережі “Однокласники”.

Під час перебування у Харкові ворожий агент відстежував дислокації українських блокпостів та фортифікаційних споруд у місті, а також передавав окупантам геолокації місцевих енергооб’єктів.

Потім російський агент за вказівкою свого куратора з ГРУ РФ повернувся до Чернівців під виглядом відвідування родичів.

Однак, головною метою його поїздки було шпигування за обласним управлінням СБУ, прикордонним загоном та місцевим військкоматом.

Для комунікації з російською спецслужбою її поплічник використовував анонімний месенджер.

На підставі зібраних Службою безпеки доказів суд визнав ворожого агента винним за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану); ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників).

Москва готова до мирних переговорів з Україною на основі так званих “Стамбульських домовленостей”, заявив глава РФ Володимир Путін.

Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва більше не вважає США “об’єктивним посередником” у контексті війни проти України та звинуватив Вашингтон у посиленні тиску на Росію.

В Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони, у межах якого запровадили нові мотиваційні контракти для військовослужбовців і цивільних.

Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.