Аналітики ISW пояснили, чому РФ погодилась на масштабний обмін військовополоненими

Джерело: Інститут вивчення війни

3 січня між Україною та Росією відбувся найбільший з початку повномасштабної війни обмін військовополоненими. Фахівці ISW пояснили, чому РФ погодилась на обмін після місяців затримок.

Обмін 3 січня 2024 року – перший офіційний обмін від серпня 2023 року. До України повернулись 230 осіб, серед яких військові та цивільні. У російському міноборони повідомили, що в межах обміну повернули 248 осіб.

Фахівці додали, що цей обмін навряд чи був здійснений лише з доброї волі Кремля.

Зокрема у листопаді 2023 року в Україні заявили, що Росія заморозила процес обміну полоненими з невідомих причин.

Також нещодавно відбулось кілька інцидентів, коли російські військові використовували українських військовополонених, порушивши Женевську конвенцію про військовополонених.

Зокрема мовиться про випадки коли РФ створювала батальйон з полонених та змушувала їх брати участь у бойових діях або використовувала українських військових як живий щит. Також зафіксовані випадки розстрілу українських військовослужбовців, які здалися у полон.

“Російське керівництво, можливо, вирішило залучитися до такого великого обміну військовополоненими в цей час, щоб підірвати повідомлення про жорстоке поводження росіян з українськими військовополоненими та виставити Росію зацікавленою в операції у межах міжнародного права та норм. ISW часто оцінювала, що російські високопосадовці часто дуже зацікавлені в тому, щоб представити Росію як таку, що дотримується гуманітарних та інших правових принципів, і час цього обміну військовополоненими може бути частиною цієї ширшої інформаційної діяльності”, – резюмували фахівці.

17 лютого, після зустрічі в Парижі, Генеральний секретар Марк Рютте повідомив, що країни ЄС висловили готовність реалізувати безпекові гарантії Україні.

17 лютого президент Володимир Зеленський поінформував про результати розмови з главою Франції Емманюелем Макроном, котрий провів терміновий саміт європейських країн у Парижі для обговорення ситуації в Європі після дзвінка Трампа до Путіна та виступу віцепрезидента США Венса на Мюнхенській безпековій конференції.

Лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційної мирної угоди з Росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію н афронті станом на 22:00 17 лютого. Загалом, від початку цієї доби відбулося 122 бойових зіткнення.

Пізно ввечері 17 лютого мер Києва Віталій Кличко повідомив, що під час відбиття нальоту російських БпЛА у Святошинському районі столиці спалахнула пожежа на території промислового підприємства.