Аналіз Bloomberg: Telegram – між цифровою свободою і кримінальним хаосом

Джерело: Bloomberg

Один із найпопулярніших месенджерів у світі – Telegram – дедалі частіше опиняється у фокусі скандалів через слабку модерацію контенту та зростаючу присутність екстремістів і злочинних спільнот. Платформа, яку свого часу хвалили за незалежність та анонімність у країнах із авторитарними режимами, зараз дедалі більше турбує правоохоронні органи в усьому світі.

У серпні 2024 року у Франції арештували засновника Telegram Павла Дурова – його звинуватили у співучасті в поширенні дитячої порнографії та інших злочинах. Причиною стало небажання компанії співпрацювати зі слідством. Після короткого перебування під вартою Дурова звільнили під заставу. Він відкинув звинувачення, заявивши, що Telegram не є “анархічним раєм”, але визнав, що платформа переживає труднощі через надто швидке зростання.

Telegram працює з 2013 року й об’єднує функції месенджера та соціальної мережі. Окрім приватних чатів, користувачі можуть вести публічні канали, об’єднуватися в групи, публікувати історії. Але, попри офіційні заборони на спам, шахрайство чи пропаганду насильства, рівень модерації тут значно нижчий, ніж у Facebook чи X (колишній Twitter).

Компанія запевняє, що видаляє заклики до насильства, щойно їх виявляє, і що її модерація нібито відповідає галузевим стандартам. Проте правоохоронці вважають інакше. Їхні запити на надання інформації часто ігноруються, що перетворює Telegram на зручний простір для анонімного поширення забороненого контенту.

Ще один біль правоохоронців – шифрування. На відміну від WhatsApp і Signal, де наскрізне шифрування увімкнене за замовчуванням, у Telegram воно працює лише в так званих “секретних чатах”. Звичайні ж повідомлення зберігаються в хмарі й потенційно можуть бути доступні для самої компанії. Telegram запевняє, що забезпечує конфіденційність, але технічні деталі залишаються закритими.

Особливо активно платформу використовують проросійські акаунти, які поширюють дезінформацію та займаються пропагандою. За даними західних спецслужб, через Telegram також відбувається вербування виконавців для диверсій у європейських країнах. І хоча в Україні Telegram також надзвичайно популярний – ним користується і президент Зеленський – експерти все частіше ставлять під сумнів здатність платформи утримувати баланс між свободою слова та безпекою.

Сам Павло Дуров – колишній засновник “ВКонтакте”, якого іноді називають “російським Цукербергом”. Після конфлікту з прокремлівськими бізнесменами він залишив Росію, продав свою частку й почав будувати нову платформу – Telegram. Дуров має репутацію лібертаріанця, який виступає проти державного контролю, але через це часто виглядає як людина, що ухиляється від відповідальності.

Особисте життя Дурова теж викликає увагу: у коментарі французькому журналу Le Point він зізнався, що є батьком понад 100 дітей, народжених у результаті донорства сперми, і ще шістьох – від трьох партнерок. Усім дітям, за його словами, належатиме рівна частка його статків, але лише через 30 років. Статки Дурова оцінюють у 13,9 мільярда доларів.

Щодо фінансів Telegram – компанія довго існувала без прибутку, але з 2022 року запустила підписку Telegram Premium, яка принесла понад мільярд доларів доходу. Станом на грудень 2024 року у платформи – 12 мільйонів платних підписників. А в травні 2025-го Telegram залучив 1,7 мільярда доларів через конвертовані облігації. Сам Дуров запевняє, що зараз компанія перебуває у “відмінному фінансовому становищі”.

Проте фінансова успішність не розв’язує головної проблеми – в умовах слабкої модерації та юридичної недоступності Telegram все частіше стає притулком не для активістів чи пересічних користувачів, а для радикалів, злочинців і пропагандистів. І хоча платформа намагається балансувати між свободою та відповідальністю, поки цей баланс хитається у небезпечний бік.

Яворівський районний суд Львівської області оштрафував місцеву мешканку, котра відзнаки ЗСУ за активну волонтерську підтримку військових України, на 102 тисячі гривень за виготовлення та розповсюдження порнографічної продукції у закритому Telegram-каналі.

Росія розширила кампанію ударів по українській інфраструктурі, зосередившись на мостах через Дніпро в Києві. За останні дні атаки зафіксували на кількох переправах на півночі та півдні столиці. Хоча повністю зруйнувати ці масивні бетонні конструкції складно, повторні удари здатні пошкодити їхні несучі елементи, через що влада змушена обмежувати або повністю перекривати рух задля уникнення обвалів.