Арештовано майно сім’ї та підконтрольних компаній Ігоря Гринкевича, – ДБР

Джерело: Державне бюро розслідувань

Арештовано майно сім’ї та підконтрольних компаній львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, який є фігурантом корупційного скандалу у Міноборони.

У межах розслідування провели обшуки за адресами проживання та роботи бізнесмена, за адресами проживання директорів та офісів підконтрольних йому компаній.

Також накладено арешт на нерухоме майно, транспортні засоби преміумкласу, які перебувають у власності сім’ї бізнесмена, а також на майно та рахунки підконтрольних йому компаній.

Досудове розслідування триває.

Корупційний скандал з родиною Гринкевич. Що відомо?

Бізнесмен Ігор Гринкевич був чи не найбільшим постачальником українського Міністерства оборони. Наприкінці грудня його затримали за спробу підкупу одного з керівників Державного бюро розслідувань, якому він намагався дати хабар розміром 500 000 доларів.

За інформацією правоохоронних органів, Ігор Гринкевич за допомогою хабаря намагався повернути майно, вилучене з підконтрольних йому компаній у межах розслідування кримінальної справи.

Мовиться про кримінальну справу, відкриту кілька місяців тому за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для Збройних Сил України, які і мав постачати Гринкевич: 23 його компанії виграли тендери Міноборони на загальну суму 1,5 мільярда гривень.

За даними слідства, тендер на постачання одягу виграли компанії, які раніше займались будівництвом і не мали виробничих потужностей для виготовлення і зберігання речей, необхідних Міноборони.

Як наслідок – компанії Гринкевича повністю не виконали умови 6-ти контрактів, а щонайменше за 7-ма контрактами було часткове виконання. Водночас кошти від Міноборони компанії бізнесмена отримали у повному обсязі.

Окрім цього, за 8-ма угодами компанії Гринкевича виконали умови з кількамісячним запізненням.

Попередньо невиконання умов контрактів призвело до зриву постачання одягу та збитків на суму 1,2 мільярда гривень бюджетних коштів.

Більш того, ціни на товари для Міноборони були завищені. За попередніми оцінками, сума збитків через високі ціни може сягати понад 1 мільярд гривень.

На час, поки тривало слідство, майно бізнесмена було арештовано. Саме його й намагався повернути Ігор Гринкевич, пропонуючи працівнику ДБР хабар.

30 грудня Печерський райсуд Києва відправив Гринкевича під варту з можливістю застави у понад 429 мільйонів гривень. Заставу бізнесмен на цей час не вніс.

Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу – пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі. Стаття передбачає до 8-ми років ув’язнення.

Варто зауважити, що після скандалу Міноборони України розірвало угоди зі всіма компаніями Ігоря Гринкевича, окрім однієї – угоди на харчування військових у Миколаївській та Херсонській областях, яка діє з 1 січня до 1 квітня 2024 року.

“Це була остання угода, яку уклав департамент ресурсного забезпечення, який зараз розформовують. Угоду укладено за результатами тендеру, проведеного на Прозорро – до того, як нам стало відомо про арешти і затримання”, – сказав заступник глави Міноборони Віталій Павленко.

За 2025 рік російські війська окупували  4336 кв км української території. Це приблизно 0,72% від усієї території України.

Безповоротні  та санітарні втрати російських окупаційних військ впродовж 2025 року склали понад 418 000 солдатів, що дорівнює чисельності майже 35 дивізій. Щодня у 2025 році Росія у середньому втрачала 1 145 солдатів.

В ніч на 1 січня Сили оборони уразили НПЗ “Ільський” у Росії та низку цілей на тимчасово окупованих територіях Донецької області.

У новорічну ніч Володимир Зеленський звернувся до нації із закликом до незламності та єдності. Він наголосив, що агресор ніколи не припиняє загарбницькі війни самостійно, а підкоряється лише потужному міжнародному тиску.

Сили оборони у межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора уразили Туапсинський нафтопереробний завод, нафтогазовий термінал “Таманьнєфтєгаз”, нафтобазу Росрезерву та низку інших об’єктів російських загарбників.