Астероїд міг знищити більшість життя на Землі вже в перші години після падіння: дослідження

Джерело: Popular Science

Падіння астероїда, яке 66 мільйонів років тому поклало край епосі динозаврів, могло призвести до загибелі більшості живих організмів значно швидше, ніж вважалося раніше. Нове дослідження, опубліковане в журналі Journal of Geophysical Research: Biogeosciences, свідчить, що масове вимирання могло відбутися вже протягом перших годин після удару, а не лише через тривале похолодання та нестачу їжі.

Досі серед науковців точилися суперечки щодо того, як саме загинули динозаври та інші види. Одна з основних версій припускала, що після падіння астероїда атмосфера наповнилася пилом, який на довгий час перекрив сонячне світло. Це спричинило різке похолодання, загибель рослин і поступове вимирання тварин від голоду.

Інша теорія стверджувала, що вирішальну роль відіграли глобальні пожежі, викликані розпеченими уламками породи, які після удару повернулися на Землю.

Нові результати більше підтримують саме другу версію.

“Ми говоримо про ситуацію, коли фактично все живе могло загинути вже протягом першої чи другої години”, – заявив співавтор дослідження, планетолог Брендон Джонсон.

За словами дослідників, астероїд завширшки близько 10 кілометрів врізався в район сучасного півострова Юкатан у Мексиці зі швидкістю приблизно 19 кілометрів за секунду. Потужність удару оцінюють у 100 тератонн у тротиловому еквіваленті – це більш ніж у мільярд разів перевищує сумарну силу атомних бомбардувань Хіросіми та Нагасакі.

Унаслідок зіткнення утворився кратер діаметром близько 100 кілометрів і завглибшки понад 30 кілометрів. Крім того, виникли цунамі висотою до трьох кілометрів і вітри швидкістю майже 1000 км/год.

За оцінками вчених, приблизно 25 трильйонів метричних тонн породи було викинуто в атмосферу. Частина уламків повернулася на поверхню у вигляді розпечених сферул, які спричинили численні лісові пожежі. Інша частина породи перетворилася на газоподібну кам’яну пару, що піднялася у верхні шари атмосфери.

Саме ця кам’яна пара стала основою нового дослідження.

“Це знову пробудило мій інтерес до того, що сталося з цією залишковою парою. Саме з цього й почалося наше дослідження”, – пояснив Джонсон.

Дослідники поєднали наявні комп’ютерні моделі падіння астероїда з даними про пил, який залишився після удару. Отримані результати показали, що атмосфера, насичена кам’яною парою, могла бути навіть небезпечнішою, ніж самі розпечені уламки.

На думку авторів роботи, ця гаряча хмара діяла як своєрідна теплоізоляційна ковдра, утримуючи тепло біля поверхні Землі. Через це температура могла бути щонайменше у 3,5 раза вищою, ніж лише від падіння сферул.

За таких умов багато тварин могли загинути майже миттєво, а ліси по всій планеті займалися самі собою.

“Наше дослідження підтверджує ідею, що саме удар астероїда став руйнівним для наземного життя й призвів до масового вимирання”, – зазначив Джонсон.

Водночас автори наголошують, що їхні результати не виключають і сценарій тривалого вимирання через голод.

“Це здається нелогічним, але насправді йдеться про той самий ефект”, – сказав Джонсон.

Він пояснив, що атмосфера після удару діяла подібно до термоса. Після того як пожежі згасли, пил, який залишався в повітрі, ще багато років або навіть десятиліть блокував сонячне світло й тепло. Це спричинило різке погіршення умов для життя та руйнування екосистем.

Попри це, автори дослідження вважають, що саме глобальні лісові пожежі могли стати основною причиною загибелі більшості живих організмів у порівняно короткий проміжок часу.

Водночас вони визнають, що для остаточного підтвердження цієї гіпотези необхідно більше доказів. Нині більшість свідчень масштабних пожеж, пов’язаних із падінням астероїда, знайдено лише в Північній Америці, тоді як в інших регіонах таких даних значно менше.

Попри різні гіпотези щодо деталей цієї катастрофи, науковці погоджуються в одному: падіння астероїда стало подією, яка остаточно поклала край епосі динозаврів і докорінно змінила життя на Землі.

Адміністрація президента США Дональда Трампа не запросила Велику Британію, Францію та країни Балтії на заплановану в Польщі зустріч, присвячену майбутньому НАТО.

У Сінгапурі запустили пілотний сервіс знайомств FirstDate для держслужбовців віком від 21 до 35 років. Система підбирає користувачам одну пару за раз за допомогою математичного алгоритму.

Американські сенатори відклали до листопада спробу прискорено ухвалити закон, який має закріпити постійну заборону на продаж китайських автомобілів у США. Причиною стали розбіжності щодо можливого впливу документа на Mercedes-Benz.

На Черкащині прокуратура розслідує обставини травмування чоловіка, який, за його словами, зазнав побиття у Звенигородському ТЦК та згодом опинився у реанімації.

Президент США Дональд Трамп підписав указ, який передбачає скорочення популяції інвазивних комарів у Вашингтоні щонайменше на 90% до 2028 року, а кліщів – на 50%.