Valeria: публікації автора

Валерія Цуба
Валерія Цуба
Журналістка

Морські піхотинці – ті, хто власним гаслом засвідчують самовіддану службу українському народові, вірність військовій присязі та готовність виконати поставлені завдання у будь-яких умовах. Один із найстійкіших родів військ на лінії зіткнення, сформований в Україні майже з нуля. Під час стримування збройної агресії ворога морпіхи виконували завдання у зоні Операції об’єднаних сил, а з початком широкомасштабного вторгнення одними з перших зустрічали ворожі колони та були залучені до бойових завдань на найважчих ділянках оборони України.

Щоденно народ України захищає європейські цінності та європейську демократію. Проте прагнення до євроінтеграції передбачає й створення власного безбар’єрного середовища, де панує повага до людської гідності, свобода, демократія, рівність, верховенство права, а врешті – існує простір, де кожна людина є центром. Так, під час війни вкотре стає очевидною необхідність дотримання та відстоювання прав людини, зокрема й осіб з інвалідністю, число яких щодня зростає через злочини окупанта.

“Вкрадене дитинство” – термін, який найкраще змальовує сучасні реалії українських дітей. Натомість “війна” і “діти” — слова, які ніколи не мали б вживатися в одному реченні. Вони, незалежно від того, чи були жертвами, чи свідками, чи переселенцями, так чи інакше, щоденно поглинали в себе картини злочинів. Врешті, в один момент, дитинства, пов’язаного з родинним домом та місцевістю, де вони жили – не стало.

З перших днів повномасштабної війни стало зрозуміло, що написи «діти» на евакуаційних авто та укриттях…

Від редакції: Ми, Букви, розуміємо серйозність звинувачень респондентки. Оксана Чередник розуміє відповідальність, яку бере на…

Дефіцит належного евакуаційного транспорту, відсутність контролю якості медичних засобів, низька спроможність тренувальних центрів з тактичної медицини, що не мають можливості випускати достатню кількість бойових медиків, непідсильність переливання крові – питання, які дедалі частіше набувають видимості в інфопросторі. Ці та інші проблеми збільшують ризик загибелі поранених, а також появи додаткових ускладнень й подовження часу на реабілітацію тих військовослужбовців, життя яких вдалось врятувати.

У суспільстві вже звично сприймати військових як тих, хто не відчуває проблем із ідентичністю, адже…

Вони – герої, які свідомо пішли захищати наше суспільство, усвідомлюючи, що в будь-який момент їх…

“Оленівка – біль, який не згасне…” – саме такий меседж Асоціації родин захисників “Азовсталі”, яка через рік після трагедії продовжує боротьбу за справедливість, аби міжнародні організації відновили розслідування, і масове вбивство військових у полоні врешті було визнано терактом. Це батьки, сестри, дружини, наречені військових та цілі родини, які стали основним механізмом, чиї дії та голос несуть пам’ять про трагедію в Оленівці у всьому світі. Водночас родини, які отримали остаточне або попереднє підтвердження загибелі найближчого внаслідок теракту, продовжують боротися за свободу їх побратимів, що вижили.

Медики війни – ті, хто є або першим, або другим дотиком з пораненими. Вони вимушені розпоряджатися життям та людською долею в гарячий час, адже кожна дія, яку доводиться обирати під супровід безперервних бомбардувань, має невідворотні наслідки та потребує миттєвого рішення. Ризикуючи власним життям, перебуваючи під обстрілами 24/7, попри страх і біль втрати – вони обрали “не здаватися”. Адже внесок однієї людини – вартий півсотні життів.