Австралійські вчені шукають «суперкорали», щоб урятувати Великий Бар’єрний риф

Джерело: CNN

Великий Бар’єрний риф – найбільша жива структура на планеті – опинився під загрозою зникнення. Через глобальне потепління корали в усьому світі зазнають масового знебарвлення, втрачають кольори і врешті гинуть. Вчені в Австралії намагаються знайти нестандартні способи збереження рифів – зокрема, вивчають витривалі види коралів, вирощують їх у лабораторіях і навіть експериментують із кораловими “добавками”.

Головна причина деградації рифів – рекордні температури морської води, які почалися ще у 2023 році. За цей час знебарвлення торкнулося понад 80% коралових систем планети. Це критичне явище: хоча корали займають лише 0,01% дна океану, вони підтримують чверть морського життя. Вони також забезпечують людей їжею, робочими місцями й захищають узбережжя від штормів та ерозії.

Джерело: CNN

У Сіднейському технологічному університеті команда дослідників Future Reefs шукає так звані “суперкорали” – види, які природно краще витримують спеку, кисле середовище або нестачу кисню. Учені намагаються виявити механізми, які дають коралам цю стійкість, та використовують їх як зразок для відновлення пошкоджених ділянок рифу.

Перші такі витривалі види було знайдено в гарячих і кислих мангрових лагунах. Зараз команда вивчає до 40 таких видів по всьому світу, зокрема і в межах самого Великого Бар’єрного рифу. Їх не лише аналізують, а й пересаджують у природу – зокрема, у межах програми Coral Nurture, яку очолює докторка Емма Кемп. Від 2018 року на рифі вже висадили понад 125 тисяч коралів із 85% рівнем виживання.

Проте роботи – море. Риф складається з майже 3000 окремих ділянок, його площа – понад 344 тисячі квадратних кілометрів. На квітень 2024 року понад половина рифу знову зазнала знебарвлення. Тож окрім відбору термостійких видів, учені працюють над масштабуванням відновлення: зокрема, залучають туристичних операторів і місцеві громади, які допомагають висаджувати корали під час дайвінг-турів.

Джерело: CNN

Є й експериментальні підходи. Наприклад, в лабораторіях вивчають, чи може годування коралів зоопланктоном або додавання до води вітамінів та мікроелементів (наприклад, цинку чи марганцю) підвищити їхню здатність відновлюватися після стресу. Дослідники навіть розробляють потенційну “коралову добавку”, яка могла б підтримувати їх у найкритичніші періоди.

Але як би успішно не працювали наукові програми, всі зусилля – це радше спроба виграти час. Якщо рівень викидів парникових газів не знизиться, і глобальне потепління не сповільниться, корали просто не зможуть адаптуватися. На думку Кемп, наука здатна дати шанс, але остаточне слово – за кліматичною політикою.

Єврокомісар з питань клімату Вопке Хукстра заявив, що через зміну клімату ймовірність конфліктів і воєн може зрости вчетверо.