Австралія внесе понад €12 млн до Фонду підтримки енергетики України
Джерело: Міненерго
Австралія долучається до переліку країн-спонсорів Фонду підтримки енергетики України, анонсувавши грантовий внесок на суму близько 12,26 млн євро.
Отже, загальна сума грантових внесків партнерів (перерахованих до Фонду та задекларованих) зросла до понад 494 млн євро.
“Ми дякуємо нашим австралійським партнерам за підтримку української енергетики у ці важкі часи. Кошти будуть спрямовані на закупівлю необхідного обладнання для відновлювальних робіт на енергетичних об’єктах, які зазнали руйнувань внаслідок російських атак”, – сказав міністр енергетики України Герман Галущенко.
Нагадаємо, що Фонд підтримки енергетики України створений за спільної ініціативи Германа Галущенка та єврокомісарки з питань енергетики Кадрі Сімсон навесні 2022 року, та за понад 2 роки своєї роботи став ефективним інструментом допомоги енергосектору України.
За останні декілька тижнів свої зобов’язання щодо грантових внесків до Фонду задекларували також країни-партнерки Велика Британія, Австрія та Швеція.
- Уряд Швеції ухвалив рішення про надання нового пакету допомоги для потреб української енергетики.
- Велика Британія оголосила про додатковий внесок до Фонду підтримки енергетики України на суму 20 мільйонів фунтів стерлінгів (23 млн євро).
- До Фонду підтримки енергетики України надійшов новий внесок Данії у розмірі 5,3 млн євро.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.