Австралія внесе понад €12 млн до Фонду підтримки енергетики України
Джерело: Міненерго
Австралія долучається до переліку країн-спонсорів Фонду підтримки енергетики України, анонсувавши грантовий внесок на суму близько 12,26 млн євро.
Отже, загальна сума грантових внесків партнерів (перерахованих до Фонду та задекларованих) зросла до понад 494 млн євро.
“Ми дякуємо нашим австралійським партнерам за підтримку української енергетики у ці важкі часи. Кошти будуть спрямовані на закупівлю необхідного обладнання для відновлювальних робіт на енергетичних об’єктах, які зазнали руйнувань внаслідок російських атак”, – сказав міністр енергетики України Герман Галущенко.
Нагадаємо, що Фонд підтримки енергетики України створений за спільної ініціативи Германа Галущенка та єврокомісарки з питань енергетики Кадрі Сімсон навесні 2022 року, та за понад 2 роки своєї роботи став ефективним інструментом допомоги енергосектору України.
За останні декілька тижнів свої зобов’язання щодо грантових внесків до Фонду задекларували також країни-партнерки Велика Британія, Австрія та Швеція.
- Уряд Швеції ухвалив рішення про надання нового пакету допомоги для потреб української енергетики.
- Велика Британія оголосила про додатковий внесок до Фонду підтримки енергетики України на суму 20 мільйонів фунтів стерлінгів (23 млн євро).
- До Фонду підтримки енергетики України надійшов новий внесок Данії у розмірі 5,3 млн євро.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.