Axios: У Трампа обговорюють, як можуть виглядати мирні переговори з Іраном
Після трьох тижнів війни адміністрація президента США Дональда Трампа розпочала первинні обговорення наступного етапу та можливого формату мирних переговорів із Іраном, повідомили американський чиновник та джерело, обізнане з ситуацією, виданню Axios.
У п’ятницю президент Трамп заявив, що розглядає можливість “згортання” війни, хоча американські посадовці очікують, що бойові дії триватимуть ще два-три тижні. Паралельно його радники готують основу для дипломатії.
За даними джерел, до підготовки переговорів залучені спецпредставники Трампа – Джаред Кушнер і Стів Віткофф.
Будь-яка угода про завершення війни має передбачати:
- відкриття Ормузької протоки;
- врегулювання питання запасів високозбагаченого урану Ірану;
- довгострокові домовленості щодо ядерної програми, балістичних ракет і підтримки проксі-сил у регіоні.
Прямого контакту між США та Іраном останніми днями не було, проте посередництво здійснювали Єгипет, Катар та Велика Британія. Єгипет і Катар повідомили США та Ізраїлю, що Іран зацікавлений у переговорах, але висуває жорсткі умови. Серед них: припинення вогню, гарантії, що війна не відновиться, та виплата компенсацій.
“Ми вважаємо, що нам вдалося стримати розвиток Ірану”, – сказав один із американських чиновників, який переконаний, що Тегеран зрештою погодиться на переговори.
За його словами, США прагнуть, щоб Іран взяв на себе шість ключових зобов’язань:
- Відмовитися від ракетної програми на п’ять років.
- Повністю припинити збагачення урану.
- Вивести з експлуатації реактори на об’єктах у Натанзі, Ісфахані та Фордо, які США та Ізраїль бомбардували минулого року.
- Погодитися на жорсткий міжнародний контроль за центрифугами та обладнанням, пов’язаним із ядерною програмою.
- Укласти угоди про контроль над озброєннями з країнами регіону, включно з обмеженням ракет до радіусу не більше 1000 км.
- Припинити фінансування проксі-груп, таких як “Хезболла” в Лівані, хусити в Ємені та ХАМАС у Газі.
Іран неодноразово відкидав частину цих вимог, підкреслюючи складність переговорів із президентом США, який раніше несподівано переходив від діалогу до військових дій.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив своєму індійському колезі, що нормалізація ситуації в Ормузькій протоці можлива лише за умови припинення атак з боку США та Ізраїлю та гарантій, що вони не відновляться.
Трамп у п’ятницю повідомив, що не проти переговорів, проте наразі не готовий погодитися на вимогу Ірану щодо припинення вогню. Вимогу про репарації він вважає “неприйнятною”. Однак можливий компроміс може стосуватися повернення заморожених активів Ірану.
“Вони називають це репараціями. Можливо, ми назвемо це поверненням заморожених коштів. Є багато способів сформулювати це так, щоб політично це вирішувало їхні задачі і допомогло досягти консенсусу. Це питання формулювань. Але спочатку треба дійти до стадії, коли ми зможемо обговорювати ці формулювання”, – зазначило джерело Axios.
Команда Трампа зараз намагається визначити два ключові питання: хто в Ірані є найкращим контактним пунктом для переговорів і яка країна може стати найефективнішим посередником.
Джерела повідомляють, що радники Трампа хочуть бути готовими до початку переговорів із Іраном у найближчому майбутньому.
- Адміністрація президента США Дональда Трампа розробляє стратегії та варіанти забезпечення безпеки чи вилучення іранських ядерних матеріалів.
- Міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив про тимчасове скасування санкцій з іранської нафти, аби стабілізувати ціни на енергоресурси.
- Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає плани окупації чи блокади іранського острова Харг, аби змусити Іран відкрити Ормузьку протоку.
- Президент США Дональд Трамп заявив журналістам, що не прагне припинення вогню з Іраном.
- Значна частина американців вважають, що президент США Дональд Трамп відправить сухопутні війська до Ірану, але вони не підтримують такий крок.
Ексголова РНБО та колишній виконуючий обов’язки президента України (2014 рік) Олександр Турчинов поділився роздумами про те, як Україна пройшла шлях від тотальної відмови Заходу у допомозі у 2014 році до створення власної ракетної зброї, що змінила хід морської війни.
Після офіційного визнання поразки на загальних виборах, Віктор Орбан оголосив про масштабний перегляд діяльності партії Fidesz та підготовку до термінового з’їзду, аби адаптуватися до ролі опозиції.
Після трирічної перерви Росія та Білорусь офіційно відновлюють права повноправних членів у Міжнародній федерації плавання, що відкриває шлях їхнім атлетам до великих турнірів без нейтрального статусу.
Голова російського атомного відомства Олексій Ліхачов оголосив про майже повне виведення персоналу з Бушерської АЕС в Ірані, пояснюючи такий крок критичними ризиками для безпеки на тлі авіаційних атак союзників.
В європейських ультраправих партіях посилилися суперечки щодо доцільності тісних зв’язків із президентом США Дональдом Трампом після поразки Віктора Орбана на парламентських виборах в Угорщині.