Балтійські країни не поспішають від‘єднуватися від російської енергосистеми – Reuters
Джерело: Reuters
Країни Балтії, які обговорювали можливість від’єднатися від російської енергосистеми на початку 2024 року, вирішили зробити це на початку 2025 року. Про це повідомили прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас та генеральний директор литовського оператора електромереж Litgrid Рокас Масюліс.
“Як компроміс, ми пропонуємо наблизити цей термін на рік. Зокрема йдеться про початок 2025 року. Я розумію, що Литва хоче зробити це швидше, але питання в тому, що Естонія заплатить за це (більш раннє від’єднання – ред.) найвищу ціну з точки зору вартості, а також з точки зору ризиків відключень”, – пояснила Каллас.
За її словами, про відокремлення буде оголошено в серпні 2024 року в офіційній заяві до об’єднаних операторів енергосистем країн Балтії, Росії та Білорусі, які приєднані до так званого енергетичного кола БРЕЛЛ (Білорусь, Росія, Естонія, Латвія, Литва).
Своєю чергою, керівник литовського оператора електромереж Litgrid Рокас Масюліс заявив, що Литва буде слідувати графіку, якому віддає перевагу Естонія, оскільки вона не може відокремитися самостійно.
“Ми пов’язані ланцюгом (з Естонією – ред.). Ми бачимо, що відбувається в Україні, де гинуть люди і продовжують падати бомби. Я переконаний, що продовжувати співпрацювати з агресором тільки тому, що це економить кілька центів, – неправильний вибір”, – прокоментував Масюліс, додавши, що Литва продовжуватиме просити своїх сусідів від’єднатися швидше.
- Президент Латвії Едгар Рінкевичс заявив, що його країна продовжить боротися за членство України в НАТО, навіть попри те, що на саміті Альянсу у Вільнюсі так і не була ухвалена дорожня карта для нашої держави.
- Прем’єрка Естонії Кая Каллас заявила, що рішення саміту НАТО про запрошення Україні приєднатися до Альянсу після “виконання умов” – це “стільки, скільки НАТО може нині їй запропонувати”.
Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.
Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.
Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.
На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.