BBC: Саміт НАТО пройшов під знаком Трампа, переозброєння Європи та війни в Україні

Джерело: BBC.

Саміт НАТО в Анкарі формально присвячений безпеці Альянсу, однак головну увагу на ньому привернув президент США Дональд Трамп. Туреччина зустріла його з особливими почестями: із церемоніальним прийомом, прапорами, оркестром і демонстраційним прольотом турецьких винищувачів.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган особисто прибув до аеропорту, щоб привітати Трампа. Після цього лідери пройшли разом під музику Stars and Stripes, а в небі літаки турецьких ВПС залишили слід у червоно-біло-синіх кольорах.

Трамп неодноразово критикував НАТО і цього разу дав зрозуміти, що приїхав на саміт значною мірою через особисті відносини з Ердоганом. Водночас його заяви знову створили напругу всередині Альянсу, який намагався демонструвати єдність.

Невдовзі після прибуття президент США повторив, що Вашингтону нібито варто було б отримати контроль над Гренландією – островом, який входить до складу Королівства Данія, тобто країни-члена НАТО. Трамп визнав, що його попередні висловлювання на цю тему вже погіршували відносини з союзниками.

Окремою темою стала війна з Іраном, яку США розпочали раніше цього року без попереднього погодження із союзниками. Трамп, як випливає з його заяв, досі незадоволений тим, що країни НАТО не приєдналися до американської кампанії.

Він окремо розкритикував Велику Британію, хоча прем’єр Кір Стармер дозволив США використовувати британські авіабази для ударів по іранських ракетних об’єктах.

“Він сказав: ні, ми допоможемо після того, як війна закінчиться. Я сказав: мені така допомога не потрібна. Нам узагалі не потрібна була допомога. У певному сенсі я перевіряв людей, перевіряв, чи будуть вони поруч, тому що я давно кажу: ми допомагаємо їм, але я не впевнений, що вони будуть поруч із нами”, – сказав Трамп, говорячи про британського прем’єра.

Водночас британська делегація в Анкарі намагалася зосередити увагу на оборонній співпраці з європейськими партнерами. Водночас сам Стармер прибув на свій останній саміт НАТО з оборонним інвестиційним планом, який уже критикують за брак мільярдів фунтів порівняно з потребами, визначеними у Стратегічному оборонному огляді минулого року.

Попри політичні заяви і публічні жести, за лаштунками саміту союзники обговорюють практичні питання переозброєння Європи. Йдеться про те, як швидше наростити оборонне виробництво і налагодити співпрацю між військовими промисловостями країн НАТО.

У межах саміту також оголосили великі контракти на новий парк транспортних літаків Airbus. Крім того, застарілі літаки раннього попередження AWACS мають замінити шведські GlobalEye.

Окрему увагу приділяють спільним ракетним проєктам і протиповітряній обороні. Для України це питання залишається критичним: останніми днями російські балістичні ракети влучали в житлові будинки в Києві, вбиваючи десятки цивільних. Українські підрозділи ППО водночас повідомляють про гостру нестачу ракет-перехоплювачів.

Президент Володимир Зеленський під час саміту закликав союзників не зволікати зі створенням ефективного захисту від балістичних ударів.

“Європі потрібна власна ефективна протибалістична система і ракети. І ця робота вже триває, і я закликаю вас та всіх наших партнерів приділити їй належну увагу. Це не може чекати до 2030 року або пізніше, Європі потрібні доступні масово вироблені протибалістичні системи якомога швидше”, – заявив Зеленський.

Його заклик прозвучав на тлі поступового скорочення оборонних зобов’язань США в Європі. Для європейських країн це означає необхідність швидше створювати власні спроможності – передусім у сфері ППО, протиракетної оборони, дронів і захисту від російських ударних систем.

Учасники саміту заявляють, що хочуть завершення війни в Україні. Водночас серед союзників зберігається занепокоєння, що після зупинки бойових дій Росія може швидко розпочати новий цикл переозброєння і вже за кілька років становити пряму загрозу території НАТО.

Країни НАТО під час саміту в Анкарі укладають оборонні угоди на “буквально мільярди доларів”. Генсек Альянсу Марк Рютте заявив, що ці інвестиції мають посилити безпеку союзників, підтримати економіки та створити сотні тисяч робочих місць.
Президент Володимир Зеленський на саміті НАТО в Анкарі закликав союзників терміново передати Україні системи ППО та ракети-перехоплювачі. За його словами, Київ здатен самостійно розв’язувати більшість воєнних завдань, але для захисту від російської балістики потрібна рішучість партнерів.
Президент США Дональд Трамп заявив, що бачить перспективу мирної угоди між Україною та Росією. Водночас він визнав, що його позиція щодо війни не змінилася, а головною причиною своїх зусиль назвав бажання зупинити загибель людей.

З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.