Bild: Іран вперше передав Росії новітні авіабомби для ударів по Україні

Джерело: Bild

Іранський безпілотник Mohajer-6, що нещодавно розбився у Курській області, ніс на борту новітні іранські керовані авіабомби Qaem-5, повідомив військовий оглядач Юліан Рьопке.

Експерт припустив, що дрон мав атакувати територію Сумщини, проте, не долетів до мети і впав.

Боєприпас на фото і відеозаписі справді схожий на авіабомбу Qaem-5, що може встановлюватися на іранські БПЛА Mohajer-6 та Hamaseh.

Авіабомба має телевізійне наведення та може оснащуватися різними типами боєголовок. Її заявлена дальність польоту становить до 40 км, мінімальна експлуатаційна висота – близько 3 км. В Ірані їх поставили на озброєння лише 2019 року.

Раніше ЗС РФ не застосовували високоточні Qaem-5 в Україні. За словами Рьопке, їх використання свідчить про “новий рівень” військової співпраці Тегерана та Москви.

Зауважимо, 24 травня уряди ЄС погодилися внести дев’ять іранських організацій, а також міністра оборони Ірану Мохаммада-Резу Аштіані, до списку санкцій за постачання безпілотників Росії.

Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.

Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.

Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.

Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.