Bild: В Європі побоюються, що Трамп виведе війська США заради угоди з Путіним
Джерело: Bild
Європейські спецслужби висловлюють серйозне занепокоєння щодо можливого виведення військ США з країн Європейського Союзу, зазначають поінформовані джерела.
Один із представників спецслужб країни Східної Європи пояснив, що тривогу викликають вимоги Володимира Путіна, озвучені ще у 2021 році. Тоді він наполягав на виведенні американських військ з усіх країн НАТО, які приєдналися до Альянсу після 1990 року. В Європі побоюються, що президент США Дональд Трамп може погодитися на реалізацію цього сценарію.
Військові експерти попереджають, що вихід американських військ зі Східної Європи може призвести до різкого погіршення ситуації у регіоні. Якщо США виведуть свої підрозділи, російська армія може спробувати посилити свій вплив у країнах Балтії або навіть спровокувати військовий конфлікт із Польщею.
Співрозмовники видання акцентують, що для країн, які межують із Росією, військова присутність США є ключовим фактором безпеки та незалежності.
Побоювання щодо виведення американських військ розділяють і в Італії. У Римі занепокоєні можливістю скорочення контингенту США в Косово, що може дестабілізувати ситуацію на Балканах.
Німецькі дипломати назвали такий сценарій “цілком реалістичним”.
Раніше Financial Times повідомляла про занепокоєння європейських посадовців, які побоюються, що Дональд Трамп може піти назустріч вимогам Путіна і вивести війська з країн Балтії. На їхню думку, це зробить Європу вразливою до російської агресії.
За прогнозами західних аналітиків, російська армія, яка готується до масштабних конфліктів за межами України, може скористатися ослабленням військової присутності США в Європі.
Тоді як голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне вважає, що попри ці побоювання, різкого скорочення американського контингенту не буде. Про це він заявив у коментарі Bloomberg.
Додамо, через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
- Під час брифінгу міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп не йде на поступки російському лідеру Володимиру Путіну.
- Президент Володимир Зеленський заявив главі США Дональду Трампу під час телефонної розмови 12 лютого, що лідер Кремля Володимир Путін лише вдає, що хоче домовитися про мирну угоду, тому що він “боїться вас”.
- У НАТО обговорюють можливість завдання превентивних ударів по Росії, у разі збройного конфлікту з Альянсом, повідомив глава військового комітету НАТО Роб Бауер.
- На думку американського військового кореспондента Девіда Акса, російські ядерні погрози можна сприймати як “порожній блеф”, оскільки якщо це не так, тоді ядерний удар був неминучим з 1999 року.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.