Білорусь формує десантно-штурмову бригаду на кордоні з Україною

Джерело: ВоенТВ

Білорусь розпочала формування нової десантно-штурмової бригади в районі Гомеля, поблизу кордону з Україною. Про це заявив командувач сил спеціальних операцій Збройних сил РБ Олександр Іллюкевич.

Ми вже розпочали формування військових частин, сформовано один батальйон. Цього року формуємо ще один батальйон, підрозділи бойового забезпечення, артилерійські, зенітні підрозділи, розвідувальні, — сказав він.

Іллюкевич повідомив, що офіцерський склад нової бригади вже укомплектований, а особовий склад — призваний. Підрозділ буде дислокований у районі Гомеля, розташованого неподалік від українського кордону.

Наприкінці червня заступник глави МЗС Білорусі Ігор Секрета заявляв, що у разі спроби вторгнення Мінськ задіє весь наявний військовий потенціал.

Своєю чергою, президент України Володимир 19 червня Зеленський заявив, що на кордоні з Білоруссю знаходиться техніка, яку використовують росіяни для коригування атак по Україні. Він дав самопроголошеному президенту Білорусі Олександру Лукашенку тиждень, аби вимкнути цю техніку, інакше “це зробимо ми”. Також президент наголосив, що Україна спершу намагалася непублічно зупинити дії Білорусі, які допомагають Росії у війні. За його словами, відповідні сигнали Мінськ отримував на рівні розвідок і військових. Вже 24 червня Зеленський повідомив, що ретранслятори на території Білорусі, які використовувалися для коригування атак РФ, припинили роботу.

Тоді як наприкінці липня білоруська влада заявила про відсутність ознак загрози на кордоні. Міністр оборони РБ Віктор Хренін після Лукашенку повідомив, що військово-політична ситуація довкола країни залишається стабільною, тоді як основне напруження спостерігається лише в інформаційному просторі.

Тим часом, Лукашенко заявляв, що Білорусь не зацікавлена у поширенні російсько-української війни на свою територію, оскільки усвідомлює власну військову вразливість. Щобільше, він звернувся до посла РФ Бориса Гризлова, закликавши не втягувати країну у війну.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.