Білорусь нарощує оборонне виробництво для потреб російського ВПК – СЗРУ
Джерело: Служби зовнішньої розвідки України (СЗРУ)
За інформацією Служби зовнішньої розвідки України, Білорусь нарощує оборонне виробництво для потреб російського ВПК.
Повідомляється, що після початку повномасштабної війни РФ проти України попит на білоруські оборонні технології різко зріс. Москва шукає альтернативні джерела компонентів – зокрема для дронів і ракетного озброєння – на тлі західних санкцій та логістичних бар’єрів.
Уряд Білорусі пришвидшує запуск виробництв, пов’язаних із безпілотними системами, електронікою подвійного призначення та прицільною технікою. Проєкти з військовим потенціалом стали ключовими в новій інноваційній стратегії держави, яка раніше була зосереджена на цивільних напрямах — від агротехніки до фармацевтики.
Попри те, що реалізація багатьох цивільних інновацій – нові трактори, ліки чи продукти харчування – розписана на роки вперед, інвестиції у ВПК дедалі більше мають характер надстрокових. Більшість пов’язаних з армією об’єктів мають бути збудовані та введені в експлуатацію в межах року-півтора.
“З-поміж прикладів – завод із виробництва композитних елементів для БпЛА, створений на базі НПЦ багатоцільових безпілотних комплексів. Проєкт заморозили ще у 2020 році, однак відновили після початку війни. До кінця 2024 року підприємство було збудоване й оснащене, а вже в лютому 2025 року запущене. У березні воно вийшло на повну потужність”, – повідомили у СЗРУ.
Схожа ситуація спостерігається на підприємстві “Зеніт-БелОМО”, де розгортається виробництво прицільних та автокомпонентів, орієнтованих на внутрішній ринок і партнерів із країн СНД.
“Запуск ліній заплановано на серпень, до кінця року завод має працювати на повну”, – йдеться у повідомленні.
Аналогічно на підприємстві “Інтеграл” триває розширення виробничих потужностей для випуску електроніки подвійного призначення.
“Йдеться, зокрема, про мікросхеми, які РФ може використовувати для систем наведення в ракетах Х-101. Новий цех мають ввести в експлуатацію в грудні, а у 2026-му – довести до номінального рівня виробництва”, – зазначили у СЗРУ.
- Глава окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов ухвалив рішення про залучення китайського бізнесу до будівництва транспортної інфраструктури у тимчасово окупованому Криму.
Підрозділи Сил оборони України завдали удару по інфраструктурі ТОВ “Ставролєн” у Будьоновську, Ставропольський край (РФ).
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.