Білорусь нарощує оборонне виробництво для потреб російського ВПК – СЗРУ
Джерело: Служби зовнішньої розвідки України (СЗРУ)
За інформацією Служби зовнішньої розвідки України, Білорусь нарощує оборонне виробництво для потреб російського ВПК.
Повідомляється, що після початку повномасштабної війни РФ проти України попит на білоруські оборонні технології різко зріс. Москва шукає альтернативні джерела компонентів – зокрема для дронів і ракетного озброєння – на тлі західних санкцій та логістичних бар’єрів.
Уряд Білорусі пришвидшує запуск виробництв, пов’язаних із безпілотними системами, електронікою подвійного призначення та прицільною технікою. Проєкти з військовим потенціалом стали ключовими в новій інноваційній стратегії держави, яка раніше була зосереджена на цивільних напрямах — від агротехніки до фармацевтики.
Попри те, що реалізація багатьох цивільних інновацій – нові трактори, ліки чи продукти харчування – розписана на роки вперед, інвестиції у ВПК дедалі більше мають характер надстрокових. Більшість пов’язаних з армією об’єктів мають бути збудовані та введені в експлуатацію в межах року-півтора.
“З-поміж прикладів – завод із виробництва композитних елементів для БпЛА, створений на базі НПЦ багатоцільових безпілотних комплексів. Проєкт заморозили ще у 2020 році, однак відновили після початку війни. До кінця 2024 року підприємство було збудоване й оснащене, а вже в лютому 2025 року запущене. У березні воно вийшло на повну потужність”, – повідомили у СЗРУ.
Схожа ситуація спостерігається на підприємстві “Зеніт-БелОМО”, де розгортається виробництво прицільних та автокомпонентів, орієнтованих на внутрішній ринок і партнерів із країн СНД.
“Запуск ліній заплановано на серпень, до кінця року завод має працювати на повну”, – йдеться у повідомленні.
Аналогічно на підприємстві “Інтеграл” триває розширення виробничих потужностей для випуску електроніки подвійного призначення.
“Йдеться, зокрема, про мікросхеми, які РФ може використовувати для систем наведення в ракетах Х-101. Новий цех мають ввести в експлуатацію в грудні, а у 2026-му – довести до номінального рівня виробництва”, – зазначили у СЗРУ.
- Глава окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов ухвалив рішення про залучення китайського бізнесу до будівництва транспортної інфраструктури у тимчасово окупованому Криму.
23 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль під час презентації п’ятої оцінки завданих збитків і потреб у відновленні України (RDNA5) заявив, що нині загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить $90,6 млрд.
Колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що класична модель мобілізації більше не відповідає реаліям сучасного поля бою, як це продемонструвала повномасштабна війна.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський різко відреагував на заяви Будапешта про намір заблокувати фінансову допомогу Україні. Йдеться про позицію Угорщини щодо кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро та вимогу відновити роботу нафтопроводу “Дружба”.
Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на будівлі посольства РФ у Сеулі з’явився великий банер із написом “Победа будет за нами”. Уряд Південної Кореї звернувся до російської сторони з вимогою прибрати його, однак у посольстві відмовилися це зробити.
Триває 1461-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягнули понад 1,2 млн осіб.