Більшість лідерів Африки відмовилися їхати на саміт до Путіна

Джерело: росЗМІ

Саміт Росія-Африка, який мав би продемонструвати нові дипломатичні зв’язки РФ і, за заявами Кремля, “важливий, як ніколи”, відбудеться в умовах бойкоту з боку більшості глав африканських держав.

Так, 38 із 54 країн Африки не надіслали своїх лідерів на саміт, що запланований 27–28 липня за участю президента РФ Володимира Путіна.

Повідомляється, що десять африканських держав відправили прем’єр-міністрів на захід до Санкт-Петербурга. Тоді як майже половина учасників саміту надіслали делегації рівнем нижче: 17 із них очолюють віце-прем’єри та міністри, а п’ять — посли.

Щобільше, п’ять африканських держав взагалі відмовилися від участі в саміті.

Одначе, як зауважили у росЗМІ, запрошення були надіслані саме главам усіх африканських держав. Посол з особливих доручень МЗС РФ Олег Озеров заявив, що у “Москві з розумінням ставляться до тих, хто вирішив не їхати”.

Ми не висуватимемо претензії тому, що, по-перше, у них можуть бути якісь інші заздалегідь заплановані заходи, які передбачають участь глав держав. А по-друге, хто зміг, той і зміг, – зазначив Озеров.

Раніше Путін особисто планував зустрітися з кожним із лідерів африканських держав. 28 липня він виступить із великою промовою, в якій розповість про формування “нового світопорядку” на основі “багатополярності та рівності” всіх держав.

Напередодні саміту російський лідер опублікував статтю, в якій нагадав країнам Африки про радянську економічну та технічну допомогу, про “міцне і глибоке коріння” російсько-африканської дружби і пообіцяв “гідне місце у новому світопорядку”. Також він запропонував африканським країнам представництво у “структурах, що визначають долі світу”, зокрема Радбез ООН та G20.

Чотири роки тому на саміті Путін обіцяв країнам Африки збільшення товарообороту до $40 млрд. Проте, обсяги торгівлі не зросли, а знизилися — до $18 млрд. Тоді як на РФ припадає лише 1% від іноземних інвестицій в Африці.

Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.

Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.

Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.

Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.

Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.