Більшість лідерів Африки відмовилися їхати на саміт до Путіна

Джерело: росЗМІ

Саміт Росія-Африка, який мав би продемонструвати нові дипломатичні зв’язки РФ і, за заявами Кремля, “важливий, як ніколи”, відбудеться в умовах бойкоту з боку більшості глав африканських держав.

Так, 38 із 54 країн Африки не надіслали своїх лідерів на саміт, що запланований 27–28 липня за участю президента РФ Володимира Путіна.

Повідомляється, що десять африканських держав відправили прем’єр-міністрів на захід до Санкт-Петербурга. Тоді як майже половина учасників саміту надіслали делегації рівнем нижче: 17 із них очолюють віце-прем’єри та міністри, а п’ять — посли.

Щобільше, п’ять африканських держав взагалі відмовилися від участі в саміті.

Одначе, як зауважили у росЗМІ, запрошення були надіслані саме главам усіх африканських держав. Посол з особливих доручень МЗС РФ Олег Озеров заявив, що у “Москві з розумінням ставляться до тих, хто вирішив не їхати”.

Ми не висуватимемо претензії тому, що, по-перше, у них можуть бути якісь інші заздалегідь заплановані заходи, які передбачають участь глав держав. А по-друге, хто зміг, той і зміг, – зазначив Озеров.

Раніше Путін особисто планував зустрітися з кожним із лідерів африканських держав. 28 липня він виступить із великою промовою, в якій розповість про формування “нового світопорядку” на основі “багатополярності та рівності” всіх держав.

Напередодні саміту російський лідер опублікував статтю, в якій нагадав країнам Африки про радянську економічну та технічну допомогу, про “міцне і глибоке коріння” російсько-африканської дружби і пообіцяв “гідне місце у новому світопорядку”. Також він запропонував африканським країнам представництво у “структурах, що визначають долі світу”, зокрема Радбез ООН та G20.

Чотири роки тому на саміті Путін обіцяв країнам Африки збільшення товарообороту до $40 млрд. Проте, обсяги торгівлі не зросли, а знизилися — до $18 млрд. Тоді як на РФ припадає лише 1% від іноземних інвестицій в Африці.

Сенат США не підтримав чергову ініціативу демократів, яка мала змусити адміністрацію Дональда Трампа отримати дозвіл Конгресу на продовження війни з Іраном. Водночас резолюція отримала більшу підтримку серед республіканців, ніж під час попередніх голосувань.

Будівлю Сенату Філіппін заблокували після появи військових та повідомлень про можливий арешт сенатора Рональда Дела Роси, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Під час інциденту пролунали постріли, однак влада заявила, що постраждалих немає.

Французька влада ізолювала понад 1700 пасажирів і членів екіпажу круїзного лайнера Ambition у порту Бордо після підозри на спалах норовірусу. За даними медиків, симптоми кишкової інфекції виявили щонайменше у 50 людей.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час війни з Іраном таємно відвідав Об’єднані Арабські Емірати та провів переговори з президентом країни шейхом Мохаммедом бін Заїдом. В офісі ізраїльського прем’єра заявили про “історичний прорив” у двосторонніх відносинах.

У Палаті представників США зібрали достатню кількість підписів, щоб примусово винести на голосування законопроєкт про нову допомогу Україні. Документ передбачає понад $1,3 млрд безпекової підтримки та додаткові кредити для Києва.