Білий дім стежить за великим скупченням сербських військ біля кордону з Косово
Джерело: Reuters
Сполучені Штати спостерігають за тривожним розгортанням сербських військ уздовж кордону Косово, яке дестабілізує територію, заявив Білий дім і закликав вивести сили.
Речник Білого дому з питань національної безпеки Джон Кірбі заявив журналістам, що миротворчі сили Косова збираються збільшити присутність сил НАТО на півночі Косово через напруженість.
Влада Косово повідомила, що поліція вчинила бій з приблизно 30 озброєними до зубів сербами, які в неділю увірвалися в село Баньська (Косово) та забарикадувалися в сербському православному монастирі. Троє нападників і один поліцейський були вбиті.
Перестрілка викликала нове занепокоєння міжнародної спільноти щодо стабільності в Косові, де більшість складають етнічні албанці та яке проголосило незалежність від Сербії у 2008 році після партизанського повстання та втручання НАТО в 1999 році.
Кірбі сказав, що атака не була випадковою і що кількість знайденої зброї становить загрозу не лише для персоналу в Косово, але й для міжнародного персоналу, включаючи війська НАТО.
“Кожен, хто причетний до цього нападу, має бути притягнутий до відповідальності”, – сказав він.
Він закликав владу Сербії допомогти в розслідуванні того, що сталося.
Кірбі назвав “велике сербське військове розгортання вздовж косовського кордону” дестабілізуючим подією та закликав Сербію вивести ці сили та сприяти зниженню напруженості.
Держсекретар США Ентоні Блінкен раніше поговорив з президентом Сербії телефоном, щоб висловити занепокоєння США, а радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван поговорив з прем’єр-міністром Косово, щоб обговорити події та наголосив на важливості діалогу, сказав Кірбі.
ДОВІДКА: Косово – частково визнана держава на Балканах, чию незалежність визнали 97 держав-членів ООН.
Внаслідок війни 1999 року між сербами та албанцями край перейшов під контроль ООН. 17 лютого 2008 року парламент Косова проголосив незалежність краю в односторонньому порядку. Сербія досі не визнає незалежності Косова, через що країна не має остаточного визнання у світі. 2016 року підписано Угоду про асоціацію між Косовом та Європейським Союзом. Держава є потенційним кандидатом на вступ у ЄС.
Косово межує з Північною Македонією на півдні, Сербією на сході та півночі, Албанією на південному заході та Чорногорією на північному заході.
Албанська більшість (92%), що проживає в Косові, яка й вимагала незалежності, контролює всю територію краю, за винятком декількох громад, більшість в яких становлять серби.
- Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті повідомив, що Республіка приєдналася до декларації G7 стосовно надання довгострокової підтримки безпеки Україні.
- Косово закупило партію безпілотників Bayraktar турецького виробництва, повідомив прем’єр Альбін Курті, у той час, коли республіка зіштовхується з заворушеннями на півночі, де етнічні серби відмовляються визнавати владу Приштини.
Microsoft планує до 2030 року інвестувати понад 10 млрд доларів в ОАЕ, Саудівську Аравію, Катар і Кувейт. Кошти підуть на розвиток хмарної інфраструктури, штучного інтелекту та цифрової стійкості.
Дональд Трамп під час першої особистої зустрічі з виконувачкою обов’язків президента Венесуели Делсі Родрігес обговорив боргову кризу країни та умови для майбутніх вільних виборів. Вашингтон заявляє, що готовий допомогти Каракасу з реструктуризацією боргу, але паралельно очікує відновлення незалежних політичних інституцій.
Спецпредставник президента РФ Кирило Дмитрієв 23 вересня вирушає до США, де на полях Генасамблеї ООН має зустрітися зі Стівом Віткоффом, Джаредом Кушнером та іншими представниками адміністрації Дональда Трампа. Серед тем – війна проти України, енергетика та економічні відносини між Москвою і Вашингтоном.
Російський військовий гелікоптер Мі-8 23 вересня на 42 секунди увійшов у повітряний простір Польщі з боку Калінінградської області. Варшава підняла винищувачі, а наземні сили привела в готовність.
На 59-му році життя помер російський музичний критик Сергій Сосєдов, відомий українській аудиторії як колишній суддя шоу “Х-Фактор”. Після роботи в Україні він публічно підтримував політику Володимира Путіна, виправдовував анексію Криму та виступав із антиукраїнськими заявами.