Bloomberg: МВФ тисне на Україну щодо девальвації гривні перед переговорами про новий кредит

Джерело: Bloomberg

Міжнародний валютний фонд тисне на Національний банк України з пропозицією девальвувати гривню напередодні ключових переговорів щодо нового кредитного пакета.

За даними джерел, знайомих із дискусіями, МВФ вказує на переваги контрольованої девальвації гривні, яка могла б допомогти зміцнити фінанси країни, збільшуючи доходи бюджету у національній валюті.

Утім, посадовці НБУ чинять опір такому кроку, посилаючись на ризики інфляції та настроїв населення. Думки щодо економічної політики розходяться на тлі підготовки до нового пакета кредитування на $8 млрд після отриманих раніше $15,6 млрд у межах програми МВФ 2023 року.

Девальвація могла б збільшити номінальні фіскальні доходи, особливо за експортними контрактами у валюті. Проте, за оцінками НБУ, користь обмежена, оскільки значна частина бюджету залежить від міжнародної допомоги, а девальвація може спричинити інфляцію та політичне невдоволення населення.

Україна отримала більшу частину з 15,6 млрд доларів за програмою МВФ, про яку домовилися в 2023 році, і зараз сторони ведуть переговори про новий пакет, який може скласти 8 млрд доларів.

Нацбанк відмовився від коментарів перед рішенням щодо облікової ставки наступного тижня, МВФ також не коментував інформацію.

Центральний банк України призупинив режим плаваючого обмінного курсу на початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, намагаючись запобігти різкому падінню гривні. Після того, як два роки тому МВФ завершив розробку пакету допомоги, регулятор дозволив обмінному курсу коливатися у вузькому діапазоні. З того часу гривня впала приблизно на 13% відносно долара США.

Втім, цього було недостатньо для МВФ, котрий ухвалив безпрецедентне рішення надати позику країні, що перебуває у стані війни. Угода 2023 року була укладена після того, як країни G7 добровільно погодилися повернути борг у випадку, якщо Україна не зможе цього зробити.

  • Лідер “Європейської Солідарності” Петро Порошенко з трибуни парламенту закликав не підвищувати податки в Україні, натомість спрямувати додаткові ресурси на армію та скоротити нецільові видатки.
  • Народний обранець Ярослав Железняк повідомив, що у Держбюджеті на наступний рік на різноманітні виплати передбачено більше коштів, аніж на зарплати військовим.
  • Кабінет Міністрів України ухвалив проєкт Державного бюджету на 2026 рік і передав його на розгляд Верховної Ради. Про це повідомила перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко. За її словами, бюджет відображає ключовий принцип сьогодення: “Уся Україна має бути у Війську або для Війська”.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.