Bloomberg: Мита Трампа спільно з рішенням ОПЕК+ сприяли різкому обвалу ціни на нафту

Джерело: Bloomberg

Ціни на нафту різко впали з моменту інавгурації Дональда Трампа на другий президентський термін. Усього за кілька місяців, із січня по травень, котирування сорту Brent знизилися з $80 до $62 за барель, тоді як WTI — з $76 до $59.

Причини дві: уповільнення глобального зростання через торговельну війну США та Китаю, а також несподіване рішення ОПЕК+ збільшити видобуток.

2 квітня США запровадили мито на імпорт, назвавши це “Днем визволення”, на що Китай відповів симетричними обмеженнями. Наслідки митної ескалації — корекція прогнозів глобального зростання. МВФ у квітні знизив прогноз зростання світового ВВП на 2025 рік із 3,3% до 2,8%.

Економічне зростання є ключовим фактором попиту на нафту, тому послаблення прогнозів впливає на використання нафти як транспортного палива та джерела енергії для промисловості. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), “погіршення перспектив глобальної економіки через різке загострення торговельних суперечок” прямо вплинуло на нафтоспоживання. Найбільше — у США, Китаї та інших азійських країнах.

Постраждали й виробники нафтохімії, особливо в Китаї, які закуповують сировину зі США.

Чому ОПЕК+ нарощує видобуток

На додачу до економічного тиску, ціни на нафту опинилися під впливом рішення ОПЕК+ підвищити видобуток на 411 тис. барелів на день у травні та ще на стільки ж у червні. Це втричі більше за попередній графік зростання.

Попри підозри, що це поступка Трампу, ОПЕК+ пояснює рішення дисциплінарними заходами проти членів, котрі перевищують квоти, зокрема Казахстану та Іраку. Міністр енергетики Саудівської Аравії принц Абдулазіз бен Салман назвав це лише “аперитивом” до можливого подальшого збільшення видобутку, якщо країни-порушники не стримають обсяги.

Імпортери радіють дешевій нафті

Для країн-імпортерів дешевша нафта означає зниження вартості пального. Зниження цін посилилося через ослаблення долара: в Європі Brent у перерахунку на євро подешевшав на 24%. У Великій Британії — приблизно так само.

У Німеччині в квітні зафіксували рекордні обсяги продажів опалювальної нафти: споживачі запасалися під час обвалу ціни. У США бензин подешевшав до $3 за галон, що може стимулювати поїздки влітку.

Втім, у Європі та Британії ефект був стриманим через високі акцизи. Дані globalpetrolprices.com показують, що ціни на заправках впали лише на 4% у Німеччині та на 2% у Великій Британії за три місяці після інавгурації Трампа.

Експортери втрачають прибутки

Тоді як для нафтових експортерів це удар. За оцінками МВФ, Саудівська Аравія потребує цін вище $90 за барель для збалансованого бюджету, а за розрахунками Bloomberg — навіть $112. Однак, банки прогнозують середню ціну Brent у 2025 році на рівні $64–77. Якщо ж вона впаде до $62, дефіцит бюджету Саудівської Аравії сягне $67 млрд.

Королівство вже активно запозичує кошти на ринку. У першому кварталі 2025 року держборг зріс рекордними темпами.

За нормальних обставин дешевша нафта підвищила б попит, дозволяючи виробникам качати більше, щоб компенсувати нижчу вартість свого експорту. Тоді як невизначеність, спричинена торговельною війною Трампа, зменшила очікування щодо зростання попиту, позбавивши виробників можливості збільшити продажі завдяки нижчим цінам.

Тим часом дешевша нафта знеохочує інвесторів у США: WTI опустилася нижче $60, і представники індустрії закликають обмежити буріння та перечекати митну війну.

Як це вплине на енергоперехід

Дешевша нафта може гальмувати перехід на “зелену” енергетику, оскільки знижується економічна мотивація переходити на альтернативні джерела. Водночас з 2022 року в Європі посилилися побоювання щодо енергетичної безпеки, і це стимулює розвиток вітрової та сонячної енергетики, які менш залежні від геополітики.

На перехід до електромобілів ціни на нафту впливають сильніше — дешевше пальне може знизити попит на EV. Одначе, завдяки кращому асортименту моделей, дальності ходу та розвитку інфраструктури популярність електромобілів продовжує зростати.

Раніше повідомляли, що рішення ОПЕК+ про збільшення видобутку сирої нафти – навіть при очікуваному падінні попиту на тлі торгівельної війни США – призвело до зниження цін на енергоресурс.

Американський президент неодноразово закликав ОПЕК+ збільшити видобуток нафти та знизити ціни, щоб позбавити РФ доходу і припинити війну.

Адміністрація Трампа також порушила питання додаткових санкцій та інших важелів економічного тиску на Росію, яка затягує перемовини про мир.

Це також співпадає з зусиллями Європейського союзу, який прагне повністю позбутись від російських енергоресурсів, зокрема від російського газу до 2027 року.

Тригодинна зустріч Дональда Трампа і Володимира Путіна на військовій базі в Алясці завершилася без домовленостей про припинення вогню в Україні. Обидва лідери назвали переговори продуктивними, але визнали, що конкретних угод наразі немає.

Дональд Трамп і Володимир Путін провели зустріч у форматі “трьох на трьох” за участі провідних радників. Переговори щодо російсько-української війни тривали близько двох з половиною годин і проходили за зачиненими дверима.

Під час прибуття на авіабазу в Анкориджі Дональд Трамп тричі аплодував Володимиру Путіну, коли вони зустрілися на червоній доріжці. Цей момент потрапив у пряму трансляцію Білого дому на YouTube, але зник із версії відео, яку пізніше опублікували в соцмережах.

На Алясці розпочалася зустріч президентів США та Росії, Дональда Трампа і Володимира Путіна. Як зазначає Sky News, для російського лідера це стало моментом, на який він довго чекав.

Очільник МЗС Чехії Ян Ліпавський порівняв зустріч Трампа та Путіна на Алясці з “Мюнхенською змовою”, коли світ намагався задобрити Гітлера.