Bloomberg: Росія та Іран наввипередки знижують ціни для Китаю через накопичення нафти
Джерело: Bloomberg
Російські та іранські виробники нафти пропонують все більші знижки, конкуруючи за ту саму обмежену групу китайських покупців після того, як Індія відмовилася від закупівель підсанкційних енергоресурсів.
Згідно зі сценарієм Rystad Energy, імпорт Індії з Росії може скоротитися на 40% порівняно з січневим рівнем до приблизно 600 000 барелів на день. Значна частина переміщених вантажів зараз прямує на схід, що провокує цінову війну з іранськими постачальниками, котрим надають перевагу приватні нафтопереробні заводи Китаю.
Сорт Urals у китайських портах продається зі знижкою $12 за барель від ціни еталонної марки Brent. У січні знижка становила $10. Іран збільшив свою знижку до $11 за барель із $8–9 у грудні.
У результаті середньодобові обсяги доставки російської нафти до китайських портів зросли до 2,09 млн барелів за перші 18 днів лютого. Це приблизно на 20% більше, ніж у січні, і на 50% більше, ніж у грудні. Іранські постачання, за даними Kpler, з початку року становили 1,2 млн барелів, що на 12% нижче, ніж за аналогічний період 2025 року.
Покупцями російських і іранських барелів виступають незалежні китайські НПЗ, які традиційно готові купувати нафту, від якої відмовляються інші країни. Проте їхня “поглинаюча” здатність обмежена: на них припадає лише близько чверті переробних потужностей країни, а також для них діють встановлені урядом імпортні квоти.
Великі державні нафтопереробні компанії Китаю традиційно уникали іранської нафти, а нещодавно відмовилися й від торгівлі з Росією.
Нині у морі перебуває майже 48 мільйонів барелів іранської нафти, порівняно з приблизно 33 мільйонами на початку лютого. Основна частина зростання припадає на Жовте море та Сінгапурську протоку. Тим часом в азійських водах перебуває близько 9,5 мільйона барелів російської нафти.
Додамо, згідно з даними Міністерства фінансів, доходи Росії від продажу нафти і газу у січні скоротилися вдвічі проти минулого року, досягнувши найнижчого рівня з липня 2020 року.
Читайте також: Bloomberg: Нафтові доходи Кремля скорочуються через дисконти
З 31 січня Велика Британія знизила граничну ціну на російську нафту з $47,6 до $44,1 за барель, мовиться у документі Управління з імплементації фінансових санкцій (OFSI). Раніше аналогічне рішення ухвалив Євросоюз.
Країни G7, Євросоюз та Австралія впровадили граничну ціну на російську нафту у грудні 2022 року. Спершу вона становила $60 за барель, тоді як у 2025 році її знизили до $47,6 за барель.
Тим часом, глава МЗС Андрій Сибіга під час візиту до Брюсселя 20 травня закликав країни “Групи семи” знизити цінову стелю на російську нафту до 30 доларів за барель.
Раніше Букви повідомляли, що доходи федерального бюджету РФ від нафти і газу у листопаді минулого року просіли на 33,8%.
Загалом за результатами одинадцяти місяців 2025 року доходи від продажу енергоносіїв скоротилися на 22,4%, або 2,3 трильйона рублів, до аналогічного періоду минулого року – до 8,0 трильйонів рублів.
Спершу Мінфін РФ розраховував зібрати в нинішньому році 10,94 трильйона рублів нафтогазових доходів, проте низькі ціни на нафту і зміцнення рубля змусили російську владу скоротити прогнозований обсяг доходів від продажу енергоносіїв майже на чверть від плану – до 8,65 трильйона рублів проти 11,13 трильйонів.
Тоді як у Кремлі заявили, що уважно стежать за стрімким падінням цін на нафту та намагаються мінімізувати його вплив на економіку країни.
- Ціни на нафту в середу, 7 січня, знизилися після заяв президента США Дональда Трампа про те, що Венесуела “передасть” Сполученим Штатам від 30 до 50 мільйонів барелів санкційної нафти.
- За даними російських медіа, постачання російської нафти до Китаю трубопроводом, який проходить через територію Казахстану, опинилися під питанням через санкції США проти “Роснафти”.
- Учасники ОПЕК+ вирішили не реагувати на обвал цін і залишили обсяги видобутку нафти на попередньому рівні. Група вирішила дистанціюватися від політичних конфліктів у Венесуелі та на Близькому Сході.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.
Я починаю цей текст із вітань далеким родичам у Криму. Вони купили квартиру в Севастополі ще до анексії. Після якої розпродали все, що мали в неокупованій Україні, і переїхали в окупований Крим. Сказали, що це виключно прагматичне, а не ідеологічне рішення. Тепер там Росія, яка в їхньому уявленні була символом стабільності, високих пенсій та зарплат. Ну і, звісно ж, море та свіже повітря. І взагалі, що “нам та Україна дала?”.
В ніч на 24 червня підрозділи Сил оборони України уразили Оренбурзький газопереробний завод та єдиний у Росії гелієвий завод.
Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.
Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.