Bloomberg: Європа має гроші, щоб врятувати Україну. Потрібна лише воля
Джерело: Bloomberg
Зустріч Володимира Зеленського у Білому домі минулої п’ятниці лише закріпила те, що було очевидним: підтримка України з боку США слабшає, і Європі доведеться компенсувати цей розрив. Попри те, що в неділю європейські лідери в Лондоні пообіцяли продовжувати військову допомогу та працювати над мирним планом, вирішальними будуть деталі.
Стратегія миру з боку США наразі більше нагадує поступки Кремлю — мовчазну згоду на територіальні втрати України, повторення тез Володимира Путіна та демонстративне підривання трансатлантичної єдності. Зеленський, як і лідери Франції та Великої Британії, не зміг домогтися чітких гарантій безпеки від Білого дому.
Як саме Вашингтон планує зупинити бойові дії, залишається незрозумілим. Однак, пише видання, Європа має можливості впливати на фінал цієї війни й мусить терміново діяти.
Хоча запаси озброєнь виснажуються, європейські країни все ще мають ресурси для допомоги Україні — від артилерійських снарядів до високоточних ракет і систем ППО. Всього $20 мільярдів, розподілених по країнах ЄС, можуть суттєво зміцнити обороноздатність Києва.
Крім того, Європа володіє значними економічними важелями впливу. Навіть якщо США послаблять санкції, збереження європейських обмежень і контроль над $250 мільярдами заморожених активів російського Центробанку можуть дати Україні значні ресурси для відбудови.
Водночас, якщо Європа прагне стати ключовим гравцем у світовій безпеці, їй слід іти за прикладом Британії та збільшити витрати на оборону — як на національному рівні, так і через спільні позики. Для заміщення критичних можливостей США, зокрема в транспортуванні військ, повітряному дозаправленні та розвідці, будуть потрібні масштабні інвестиції.
Це дорого і політично складно. За оцінками Bloomberg Economics, якщо п’ять найбільших європейських економік підвищать оборонні витрати до 4% ВВП, це обійдеться у $270 мільярдів щорічно протягом наступного десятиліття.
Проте аргумент, що ЄС із сукупним ВВП у $20 трильйонів не може дозволити собі такі витрати, має абсурдний вигляд. Якщо оборонні витрати звільнять від боргових обмежень ЄС, це дозволить мобілізувати ресурси швидше. А спільне фінансування з чіткими реформами у сфері закупівель допоможе уникнути дублювання озброєнь та неефективних витрат.
Європі потрібне більш рішуче лідерство, зокрема з боку нової німецької влади, а також тісніші відносини у сфері безпеки між ЄС та Британією. Там, де консенсусу досягти складно, можна створювати “коаліції Волі”, як, наприклад, партнерство Британії та Норвегії для захисту критичної інфраструктури.
Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер має рацію: “Час розмов закінчився. Потрібні дії.” Європейським лідерам варто згадати, як швидко вони мобілізували $860 мільярдів для боротьби з пандемією COVID-19. Підготовка до світу, де США більше не гарантують європейську безпеку, є не менш нагальним викликом.
Європа має ресурси, щоб змінити хід війни. Питання лише в тому, чи знайдеться для цього політична воля, — резумують у статті.
Раніше Емманюель Макрон наголосив, що країнам Європи потрібно залучити 200 млрд євро інвестицій в оборону континенту, щоб підготуватися до можливого відходу США. Він уточнив, що така сума знадобиться “на початковому етапі”.
- Макрон взяв участь у саміті з питань безпеки у Європі, що відбувся у Лондоні. На зустріч також приїхали прем’єр-міністри Польщі Дональд Туск, Норвегії Йонас Стере, Швеції Ульф Крістерссон, Чехії Петр Фіала, Данії Метте Фредеріксен, Італії Джорджія Мелоні, Нідерландів Дік Схооф; президенти України Володимир Зеленський, Фінляндії Стубб, Румунії Болоян і канцлер Німеччини Олаф Шольц.
- Головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас заявила про необхідність збільшення витрат ЄС на оборону. Вона підтримала критику чинного президента США Дональда Трампа щодо недостатнього фінансування.
- Верховна представниця ЄС із зовнішніх справ та політики безпеки Кая Каллас наголосила, що загроза безпеці Європі надходить з боку Росії.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 1 серпня. Від початку цієї доби відбулося 130 бойових зіткнень.
Увечері 1 серпня російські війська атакували Київський район Харкова ударним безпілотником “Молнія”. Вибух стався близько 20:45.
Президент США Дональд Трамп повідомив, що отримав дані втрат Росії у війні проти України, які досягли 122 500 солдатів із початку року. Водночас за його словами, Україна втратила близько 8 тисяч військових за той же період.
Росіяни атакували залізничний вокзал у Сумах двома безпілотниками. Пошкоджено потяг, пасажири залишилися неушкодженими.
За даними OSINT-проєкту DeepState, російська армія просунулася у Часовому Яру, Торецьку, Зеленому Гаю, поблизу Олексіївки та Андріївки-Клевцевого Донецької області.