Bloomberg: Західні банки скоротили присутність у РФ до рівнів розвалу СРСР 

Джерело: Bloomberg

Вкладення західних банків у Росію падають до рівнів, які востаннє спостерігалися до розпаду СРСР, оскільки західні санкції обмежують бізнес, і вони поступаються позиціями китайським кредиторам.

Обсяг бізнесу західних банків у РФ скоротився до рівнів СРСР через санкції, відтік іноземного бізнесу та скорочення товарообігу, випливає з даних Raiffeisenbank International, які наводить Bloomberg. Цьогоріч активи іноземних кредитних організацій в РФ становили лише $66 млрд проти приблизно $40 млрд наприкінці 1980-х років.

Це значно менше, ніж 119 мільярдів доларів у 2021 році, до того, як Кремль наказав повномасштабно вдертися в Україну і у 2012 році ($239 млрд).

Джерело: bloomberg

Трансформація банківського ринку відображає зростаючий розрив між Росією та західними країнами внаслідок санкцій і збоїв у торгівлі, які є наслідком повномасштабної війни. Це також демонструє успіх Китаю в тому, щоб представити себе як альтернативний фінансовий центр і отримати прибуток від переходу Росії на азійські торговельні шляхи.

Західним банкірам доводиться ставати все більш вибірковими, враховуючи скорочення торгівлі Росії із Заходом.

Так, частка Євросоюзу у зовнішньоторговельному обороті РФ з 37% зменшилася до 14%: обсяги російського експорту до ЄС впали втричі, з $16 млрд до $6 млрд на місяць, а імпорту з Європи — більш ніж удвічі, з $9 млрд до $4 млрд. Місце ЄС зайняв Китай, який став головним торговим партнером Кремля, забезпечуючи третину експорту-імпорту та майже половину обороту валютних торгів на мосбіржі.

Частка ринку чотирьох найбільших підрозділів західних банків, які все ще діють у Росії, становила близько 1% у третьому кварталі, порівняно з 3% у 2021 році.

Слідом за китайськими компаніями на російський ринок приходять китайські банки. Сукупні російські активи китайської великої четвірки з кінця 2021 року зросли вчетверо. Завдяки цьому кредитні організації КНР майже зрівнялися зі своїми західними колегами з погляду міжбанківських балансів країни.

Російські металургійні заводи стають новою ціллю українських безпілотників після того, як адміністрація Дональда Трампа, пригрозивши відключити доступ до Starlink, переконала Київ призупинити удари по ворожих НПЗ.

Росія продовжує розбудову інфраструктури для запуску ударних безпілотників по українських містах. Зокрема супутникові знімки підтверджують облаштування нового майданчика для запуску БпЛА поблизу військового аеродрому “Міллєрово” в Ростовській області РФ, яка межує із тимчасово окупованою територією Луганщини.

Україна першою у світі розвиває напрям евакуаційних безпілотних літальних апаратів, здатних рятувати військовослужбовців там, де наземна операція неможлива. Днями ЗСУ вже провели першу у світі медичну евакуацію важким дроном. Згодом також успішно випробували БпЛА, який повернувся з пораненими під дією російських РЕБ завдяки навігації на основі ШІ.

Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади Костянтин Власенко з позивним “Маґура”, який провів 491 день на бойовій позиції, розповів, що пережити складні умови йому допомагав, зокрема, роман Стівена Кінга “Аутсайдер”. Книжку захиснику надіслала дружина, поки він перебував на передовій.

Станом на 25 жовтня українські безпілотники атакували шість із приблизно десяти великих підприємств російської каучукової промисловості. Загалом по них, згідно з підрахунками, завдали 11 результативних ударів. Синтетичні каучуки застосовують під час виробництва військової техніки, тоді як окремі види полімерів, пов’язаних із каучуковою промисловістю, використовують як компоненти твердого ракетного палива, на якому працюють, зокрема, балістичні ракети “Іскандер-М”.