Близько 27 тисяч засуджених можуть потенційно отримати право служити у ЗСУ – Мін’юст

Джерело: Associated Press

Заступниця міністра юстиції Олена Висоцька поінформувала, що нині в Україні вже понад три тисячі ув’язнених умовно-достроково звільнені в обмін на мобілізацію до лаз Збройних сил. За оцінками Міністерства юстиції, близько 27 000 ув’язнених потенційно можуть мати право на участь у новій програмі.

Висоцька пояснила, що засуджені мотивовані тим, аби “повернутися додому героєм”, а “не з в’язниці”.

Умовно-дострокове звільнення засуджені можуть отримати після співбесіди, медичного огляду та перегляду судимості.

Проте, є певні обмеження, до служби не допускають осіб, засуджених за зґвалтування, убивство двох й більше осіб та злочини проти національної безпеки України.

У коментарі AP українські посадовці прагнули провести різницю між своєю програмою та вербуванням у РФ засуджених для служби в сумнозвісному угрупованні найманців “Вагнер”. Цих найманців, як правило, направляли на найсмертоносніші бої, тоді як українська програма спрямована на інтеграцію в’язнів у регулярні українські фронтові підрозділи.

Наразі у в’язницях утримуються близько 42 тисяч осіб.

21 травня Висоцька поінформувала, що станом на сьогодні вже понад три тисячі засуджених подали заяви на службу у ЗСУ.

Більш як три тисячі осіб. Так і прогнозували до прийняття цього закону. Не можна стверджувати, що всі 20 тисяч, про яких ми згадували як потенціал, приєднаються. Тому що у попередніх опитувань близько 4,5 тисячі виявили бажання. Зараз ця цифра коливатиметься, — відзначила Висоцька.

Як зауважила представниця відомства, визначальним у законі щодо мобілізації в’язнів є “бажання і мотивація” самого засудженого укласти контракт зі Збройними силами й у такий спосіб отримати умовно-дострокове звільнення.

Нині Мін’юст розпочав роботу над тим, щоб раніше засуджені, котрі виявили бажання служити у війську, склали відповідні заяви. Частина з них вже проходять військово-лікарські комісії та знайомляться з командирами. Командири дають згоду стосовно конкретної особи, після чого Мін’юст передає матеріали до суду.

Раніше очільник Мін’юсту Денис Малюська розповів, скількох ув’язнених українців можуть мобілізувати для боротьби з російськими окупантами.

За словами міністра, він підтримує ухвалений парламентарями законопроєкт про мобілізацію ув’язнених. Щобільше, Малюська вважає, що мобілізувати до війська можна і тих, хто засуджений за вбивство.

На запитання про те, скількох в’язнів та раніше судимих можна мобілізувати – беручи до уваги їх вік та стан здоров’я – міністр відповів, що мовитись може про 10 000-20 000 осіб.

Так, десять-двадцять тисяч. Точно не більше. Але знову ж таки, питання в підходах. Я говорю цифри абсолютно не прораховані, тому що в залежності від кожного сценарію кількість буде різна, – пояснив Малюська.

Він також визнав, що мобілізація ув’язнених в Україні матиме паралель з тим, як на війну вербували засуджених у Росії. Однак, наголосив міністр, росіяни кидали в’язнів у бій без підготовки і вони буди “просто м’ясом”.

В Україні ж, переконує Малюська, буде по-іншому, оскільки ув’язнені підписуватимуть контракт з ЗСУ.

27 травня Малюська повідомив, що мобілізовані засуджені нестимуть службу у штурмових підрозділах.

Міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів” (RSF) повідомила про систематичні переслідування журналістів, які працюють в Україні під час війни. За даними організації, від початку повномасштабного вторгнення Росії – з 24 лютого 2022 року – щонайменше 175 українських та іноземних журналістів зазнали порушень прав з боку російських сил.

Людські наслідки війни в Україні добре задокументовані, однак бойові дії мають серйозний вплив і на домашніх тварин. Нове наукове дослідження показує, що війна за короткий час змінила зовнішній вигляд і поведінку собак, які раніше були домашніми улюбленцями.

10 лютого президент Володимир Зеленський підписав указ №108/2026 “Про внесення змін до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України”.

ЄС прагне заборонити всі криптовалютні операції з Росією, щоб придушити використання Москвою активів поза традиційною банківською системою для ухилення від західних санкцій.

Росія не має наміру припиняти війну проти України та використовує мирні переговори як інструмент затягування часу й маніпуляцій. Про це заявили представники Польщі та Естонії — країн східного флангу НАТО, котрі застерігають США від ілюзій щодо готовності Кремля до реального миру.