Близько 27 тисяч засуджених можуть потенційно отримати право служити у ЗСУ – Мін’юст

Джерело: Associated Press
Заступниця міністра юстиції Олена Висоцька поінформувала, що нині в Україні вже понад три тисячі ув’язнених умовно-достроково звільнені в обмін на мобілізацію до лаз Збройних сил. За оцінками Міністерства юстиції, близько 27 000 ув’язнених потенційно можуть мати право на участь у новій програмі.
Висоцька пояснила, що засуджені мотивовані тим, аби “повернутися додому героєм”, а “не з в’язниці”.
Умовно-дострокове звільнення засуджені можуть отримати після співбесіди, медичного огляду та перегляду судимості.
Проте, є певні обмеження, до служби не допускають осіб, засуджених за зґвалтування, убивство двох й більше осіб та злочини проти національної безпеки України.
У коментарі AP українські посадовці прагнули провести різницю між своєю програмою та вербуванням у РФ засуджених для служби в сумнозвісному угрупованні найманців “Вагнер”. Цих найманців, як правило, направляли на найсмертоносніші бої, тоді як українська програма спрямована на інтеграцію в’язнів у регулярні українські фронтові підрозділи.
Наразі у в’язницях утримуються близько 42 тисяч осіб.
21 травня Висоцька поінформувала, що станом на сьогодні вже понад три тисячі засуджених подали заяви на службу у ЗСУ.
Більш як три тисячі осіб. Так і прогнозували до прийняття цього закону. Не можна стверджувати, що всі 20 тисяч, про яких ми згадували як потенціал, приєднаються. Тому що у попередніх опитувань близько 4,5 тисячі виявили бажання. Зараз ця цифра коливатиметься, — відзначила Висоцька.
Як зауважила представниця відомства, визначальним у законі щодо мобілізації в’язнів є “бажання і мотивація” самого засудженого укласти контракт зі Збройними силами й у такий спосіб отримати умовно-дострокове звільнення.
Нині Мін’юст розпочав роботу над тим, щоб раніше засуджені, котрі виявили бажання служити у війську, склали відповідні заяви. Частина з них вже проходять військово-лікарські комісії та знайомляться з командирами. Командири дають згоду стосовно конкретної особи, після чого Мін’юст передає матеріали до суду.
Раніше очільник Мін’юсту Денис Малюська розповів, скількох ув’язнених українців можуть мобілізувати для боротьби з російськими окупантами.
За словами міністра, він підтримує ухвалений парламентарями законопроєкт про мобілізацію ув’язнених. Щобільше, Малюська вважає, що мобілізувати до війська можна і тих, хто засуджений за вбивство.
На запитання про те, скількох в’язнів та раніше судимих можна мобілізувати – беручи до уваги їх вік та стан здоров’я – міністр відповів, що мовитись може про 10 000-20 000 осіб.
Так, десять-двадцять тисяч. Точно не більше. Але знову ж таки, питання в підходах. Я говорю цифри абсолютно не прораховані, тому що в залежності від кожного сценарію кількість буде різна, – пояснив Малюська.
Він також визнав, що мобілізація ув’язнених в Україні матиме паралель з тим, як на війну вербували засуджених у Росії. Однак, наголосив міністр, росіяни кидали в’язнів у бій без підготовки і вони буди “просто м’ясом”.
В Україні ж, переконує Малюська, буде по-іншому, оскільки ув’язнені підписуватимуть контракт з ЗСУ.
27 травня Малюська повідомив, що мобілізовані засуджені нестимуть службу у штурмових підрозділах.
- Народні обранці на засіданні ВР 9 травня в цілому прийняли проєкт закону № 10379, який збільшує штрафи для військовозобов’язаних осіб, які ухиляються від мобілізації.
- 18 травня в Україні почав діяти оновлений закон про мобілізацію.
- Міноборони України запускає мобільний застосунок “Резерв+” для військовозобов’язаних, призовників та резервістів, в якому чоловіки призовного віку зможуть оновити свої дані.
У межах спецоперації СБУ вдалося пошкодити щонайменше два дороговартісних російські літаки радіолокаційного дозору А-50, свідчать розвіддані.
Заступник держсекретаря США з питань публічної дипломатії Даррен Бітті, котрий неодноразово демонстрував проросійські погляди, одружений із громадянкою Росії Юлією Кириловою, племінницею російського бізнесмена Сергія Чернікова, що має тісні зв’язки з Кремлем.
4 червня Папа Римський Лев XIV провів телефонну розмову з главою Росії Володимиром Путіним, під час якої закликав Кремль зробити крок заради досягнення миру в Україні та наголосив на важливості діалогу й гуманітарних зусиль, зокрема щодо обміну полоненими.
Глава Бюро національної безпеки Польщі Даріуш Луковський зауважив, що сума підтримки, котру Варшава надала Україні з початку повномасштабного вторгнення РФ, становить майже 5 мільярдів євро. Вирішальну частину підтримки надали у найкритичніший момент війни.
4 червня на засіданні у форматі “Рамштайн” партнери анонсували рекордну військову допомогу Україні. За словами глави українського оборонного відомства Рустема Умєрова, обсяги підтримки перевищать показники всіх попередніх років повномасштабної війни. Допомогу союзники сконцентрували на ППО, дронах, артилерії та інвестиціях в український ВПК.