Близько 27 тисяч засуджених можуть потенційно отримати право служити у ЗСУ – Мін’юст

Джерело: Associated Press

Заступниця міністра юстиції Олена Висоцька поінформувала, що нині в Україні вже понад три тисячі ув’язнених умовно-достроково звільнені в обмін на мобілізацію до лаз Збройних сил. За оцінками Міністерства юстиції, близько 27 000 ув’язнених потенційно можуть мати право на участь у новій програмі.

Висоцька пояснила, що засуджені мотивовані тим, аби “повернутися додому героєм”, а “не з в’язниці”.

Умовно-дострокове звільнення засуджені можуть отримати після співбесіди, медичного огляду та перегляду судимості.

Проте, є певні обмеження, до служби не допускають осіб, засуджених за зґвалтування, убивство двох й більше осіб та злочини проти національної безпеки України.

У коментарі AP українські посадовці прагнули провести різницю між своєю програмою та вербуванням у РФ засуджених для служби в сумнозвісному угрупованні найманців “Вагнер”. Цих найманців, як правило, направляли на найсмертоносніші бої, тоді як українська програма спрямована на інтеграцію в’язнів у регулярні українські фронтові підрозділи.

Наразі у в’язницях утримуються близько 42 тисяч осіб.

21 травня Висоцька поінформувала, що станом на сьогодні вже понад три тисячі засуджених подали заяви на службу у ЗСУ.

Більш як три тисячі осіб. Так і прогнозували до прийняття цього закону. Не можна стверджувати, що всі 20 тисяч, про яких ми згадували як потенціал, приєднаються. Тому що у попередніх опитувань близько 4,5 тисячі виявили бажання. Зараз ця цифра коливатиметься, — відзначила Висоцька.

Як зауважила представниця відомства, визначальним у законі щодо мобілізації в’язнів є “бажання і мотивація” самого засудженого укласти контракт зі Збройними силами й у такий спосіб отримати умовно-дострокове звільнення.

Нині Мін’юст розпочав роботу над тим, щоб раніше засуджені, котрі виявили бажання служити у війську, склали відповідні заяви. Частина з них вже проходять військово-лікарські комісії та знайомляться з командирами. Командири дають згоду стосовно конкретної особи, після чого Мін’юст передає матеріали до суду.

Раніше очільник Мін’юсту Денис Малюська розповів, скількох ув’язнених українців можуть мобілізувати для боротьби з російськими окупантами.

За словами міністра, він підтримує ухвалений парламентарями законопроєкт про мобілізацію ув’язнених. Щобільше, Малюська вважає, що мобілізувати до війська можна і тих, хто засуджений за вбивство.

На запитання про те, скількох в’язнів та раніше судимих можна мобілізувати – беручи до уваги їх вік та стан здоров’я – міністр відповів, що мовитись може про 10 000-20 000 осіб.

Так, десять-двадцять тисяч. Точно не більше. Але знову ж таки, питання в підходах. Я говорю цифри абсолютно не прораховані, тому що в залежності від кожного сценарію кількість буде різна, – пояснив Малюська.

Він також визнав, що мобілізація ув’язнених в Україні матиме паралель з тим, як на війну вербували засуджених у Росії. Однак, наголосив міністр, росіяни кидали в’язнів у бій без підготовки і вони буди “просто м’ясом”.

В Україні ж, переконує Малюська, буде по-іншому, оскільки ув’язнені підписуватимуть контракт з ЗСУ.

27 травня Малюська повідомив, що мобілізовані засуджені нестимуть службу у штурмових підрозділах.

Голова Міністерства енергетики США Кріс Райт, коментуючи рішення надати Індії 30-денну ліцензію на закупівлю російської нафти, запевнив, що Вашингтон не має наміру відмовлятися від санкційної політики щодо Росії, попри окремі послаблення через проблеми з енергоресурсами на тлі війни в Ірані.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон №4778-IX, який зобов’язує будувати укриття під час зведення нових житлових будинків та інфраструктурних об’єктів. Документ також передбачає створення центрів безпеки в громадах і зміни у системі цивільного захисту.

Підрозділи Сили спеціальних операцій Збройних сил України завдали серії ударів по російських військових об’єктах у тимчасово окупованому Криму та на Донеччині. Під час операції були уражені чотири радіолокаційні станції та командний пункт однієї з бригад морської піхоти РФ.

У Харкові завершили пошуково-рятувальні роботи на місці російського ракетного удару по житловому будинку, який стався вночі у суботу. Розбір завалів тривав понад дві доби: унаслідок атаки загинули 10 людей, серед них двоє дітей, ще щонайменше 16 осіб дістали поранення.

Триває 1475-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягнули понад 1,2 млн осіб.