Близько половини українських біженців у Німеччині планують залишитися в країні
Джерело: Reuters
Згідно з опитуванням, опублікованим у середу, 12 липня, із понад мільйона українських біженців, які перебувають в Німеччині, 44% хотіли б залишитися в країні надовго.
У попередньому опитуванні, опублікованому наприкінці літа 2022 року, 39% українських біженців планували залишитися в Німеччині. Згідно з новим опитуванням, зараз 44% хочуть залишитись в країні.
У новому опитуванні зазначено, що 18% знайшли роботу.
Причиною цього була висока участь в інтеграційних та мовних курсах, спрямованих на підвищення рівня працевлаштування. Три чверті біженців відвідували курси німецької мови або вже закінчили їх.
“Німеччина інвестує в стійку інтеграцію цих біженців на ринку праці”, – зазначила Юлія Косякова з IAB у презентації опитування.
- Німеччина завершує надання пакета військової допомоги Україні на 700 млн євро.
- Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що вже наступного року Німеччина витрачатиме 2% свого ВВП на оборону.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.