Бойові дії в Ізраїлі: триває перевірка інформації щодо можливої смерті українця — МЗС

Джерело: речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко в Facebook

У МЗС України заявили, що внаслідок бойових дій в Ізраїлі могла загинути українка. Всього оперативний штаб опрацював 80 звернень українців.

Протягом минулої доби дипломати розшукали одного громадянина, який зник на півдні Ізраїлю. Ще родині допомогли виїхати з Ашкелону, де тривають бої, і знайшли тимчасове житло для двох родин на тлі скасованих авіарейсів.

“Триває робота задля отримання офіційного підтвердження можливої смерті 1 громадянки України. Інформація про інших постраждалих українців наразі не надходила”, — наголосив речник.

Міністерство тримає зв’язок з українцями, які перебувають у Секторі Гази. Відомство розробляє маршрути для можливого виїзду.

Українці можуть звернутися на “гарячі лінії” у випадку виникнення критичної ситуації: Посольство України в Ізраїлі: +972 546 676 782;  Українська дипустанова у м. Рамалла: +972 59 823 93 99.

Найбільші профспілкові об’єднання Південної Африки закликали працівників не брати участі в антимігрантських протестах, запланованих на 30 червня. Вони попередили, що відсутність на роботі через участь в акціях може мати наслідки для зайнятості.

Ліван не дозволить іншим державам визначати умови врегулювання його конфлікту з Ізраїлем, заявив президент Жозеф Аун. Він наголосив, що переговори у Вашингтоні залишаються окремими від домовленостей між США та Іраном.

У гірській природоохоронній зоні поблизу Сіетла чорна ведмедиця напала на групу підлітків, які вперше вирушили в похід. Один зі школярів дістав подряпини, а його товариш травмував ногу під час втечі.

Німеччина та Польща запропонували адаптувати європейську військово-морську місію Aspides для захисту судноплавства в Ормузькій протоці. Однак реалізація плану залежатиме від завершення бойових дій, згоди країн регіону та змісту угоди США з Іраном.

Парламент Фінляндії скасував обмеження, які забороняли ввезення та перебування ядерної зброї на території країни. Влада пояснює зміну політики необхідністю повноцінно використовувати механізми стримування НАТО в умовах зростання безпекових загроз.