Боронячи Україну загинув чернівецький журналіст Максим Шварцман

На Донеччині 15 липня загинув фотокореспондент медіаагентства “АСС”, відеооператор Максим Шварцман на псевдо “Марвел”.

Максим (позивний Марвел) з перших днів повномасштабної війни вступив до лав Чернівецької територіальної оборони. Його рідне селище Каланчак, що на Херсонщині, було окуповане.

“У війни є особливий вид тортур для тих, хто чекає. Я свого Захисника дочекалася. Тепер він боронитиме нас із неба”, – написала у Фейсбуці дружина загиблого Марина Шварцман.

Прощання із загиблим героєм відбудеться у суботу, 29 липня, об 11:00 на алеї Слави Центрального кладовища Чернівців.

Фото: Марина Шварцман

За даними ІМІ, Максим Шварцман став 66-м медійником, який загинув унаслідок російської агресії.

16 липня у Луганській області загинув медійник, член НСЖУ та воїн з Рівного Костянтин Гнітецький. Росіяни вбили його внаслідок мінометного обстрілу позицій біля населеного пункту Діброва.
У Київській міській клінічній лікарні №4 Соломʼянського району через “неадекватні непрофесійні дії медперсоналу” помер Годований Вадим Вікторович, боєць 95 ОДШБр з позивним “Фізрук”, про це повідомили рідні загиблого.
У російсько-українській війні загинув актор ֿ”Чесного театру” Філіп Віннер.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.