Британія та Франція заблокували план НАТО щодо виділення 0,25% ВВП на допомогу Україні
Джерело: The Telegraph.
Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада виступили проти пропозиції, за якою країни НАТО мали б спрямовувати 0,25% свого ВВП на військову допомогу Україні. Даний план просував генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Він розраховував, що союзники зможуть погодити її на майбутньому саміті Альянсу в Анкарі, однак цього тижня визнав, що план не має достатньої підтримки.
“Не думаю, що цю пропозицію буде внесено”, – сказав Рютте журналістам, не називаючи країни, які виступили проти.
За даними The Telegraph, щонайменше сім держав НАТО підтримували ідею. Усі вони вже витрачають на військову допомогу Україні понад 0,25% ВВП. Водночас для ухвалення рішень в Альянсі потрібна згода всіх країн-членів, тому спротив кількох столиць фактично заблокував ініціативу.
Джерело в НАТО описало позицію Великої Британії, Франції, Іспанії, Італії та Канади так: “Вони не дуже в захваті від цієї ідеї”.
Для Лондона ця новина стала ще одним ударом по репутації одного з ключових союзників України. Раніше цього тижня британський уряд уже розкритикували за пом’якшення частини санкцій проти російських енергоносіїв. Йшлося про тимчасові винятки для закупівель авіаційного пального та дизелю, вироблених із російської нафти в третіх країнах.
Водночас загальний військовий внесок Британії залишається одним з найбільших, адже за обсягом допомоги Україні вона поступається лише США та Німеччині, хоча її підтримка і не дотягує до запропонованих 0,25% ВВП. Прем’єр-міністр Кір Стармер пообіцяв виділяти Україні щонайменше £3 млрд на рік, що становить приблизно 0,1% ВВП.
Наразі ж більше критики лунає на адресу Франції, Іспанії, Італії та Канади. Їх неодноразово звинувачували в тому, що вони роблять недостатньо порівняно з меншими союзниками. За даними Кільського інституту, Нідерланди, Польща, а також країни Північної Європи й Балтії вже надають Україні військову підтримку на рівні 0,25% ВВП або вище.
Рютте раніше заявляв, що допомога Україні всередині НАТО розподілена нерівномірно. За його словами, багато союзників “витрачають недостатньо, коли йдеться про підтримку України”.
Варто зазначити, що дискусія відбувається на тлі зміни підходу США. Дональд Трамп припинив значні безоплатні поставки допомоги Україні та натомість перейшов до продажу американської зброї Києву за кошти європейських союзників. Через це Рютте наполягає, що Європа має брати на себе більше відповідальності за підтримку України.
Перед зустріччю НАТО у Швеції прем’єр-міністр Ульф Крістерссон також закликав союзників підкріплювати заяви про підтримку України реальними грошима.
“Я дуже хотів би, щоб більше країн, які так надзвичайно добре говорять про Україну, також підкріплювали слова грошима”, – сказав він.
У британському МЗС заявили, що Лондон продовжує обговорювати з союзниками всі пропозиції, які можуть допомогти НАТО найкраще підтримувати Україну.
- Міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що Україна має право на вступ до НАТО, оскільки її бойовий досвід і швидкий розвиток військових технологій можуть суттєво посилити Альянс, навіть попри заперечення окремих держав. Про це він сказав на форумі GLOBSEC у Празі.
- 9 квітня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що низка країн, серед яких Німеччина, Словаччина, Угорщина та США, станом на сьогодні стримують вступ України до альянсу, тому питання членства у короткостроковій перспективі не розглядається.
Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада заблокували пропозицію НАТО про виділення 0,25% ВВП на військову допомогу Україні. Генсек Альянсу Марк Рютте визнав, що пропозицію, найімовірніше, не просуватимуть далі.
Росія посилює економічний та культурний вплив на Таїланді, зокрема на острові Пхукет.
Традиційний шведський раціон базується на сезонних овочах, ягодах, жирній рибі, житніх продуктах і ферментованій їжі. Шеф Ніклас Екстедт пояснює, що в основі такого підходу лежить принцип lagom – “саме в міру”. Він також поділився двома рецептами, які приготовані на основі цієї ідеаології у кухні.
З початку травня на водоймах країни загинули 34 людини, ще сімох осіб вдалося врятувати.
Глава РФ Володимир Путін постає перед зростанням невдоволення серед російських еліт на тлі затяжної війни проти України, економічних проблем і посилення внутрішніх обмежень. Про це пише The Guardian із посиланням на джерела, близькі до Кремля, російського бізнесу та європейської розвідки.