Британська розвідка назвала можливі причини активізації дій росіян на Слобожанському напрямку
Джерело: Міноборони Великої Британії
У розвідці Сполученого Королівства припустили, що активізація дій російської армії на Слобожанському напрямку може вказувати на те, що РФ зацікавлена зберегти і за можливості отримати нові здобутки у тому районі.
За даними аналітиків, останніми днями на північній ділянці лінії фронту, у Харківській та Луганській областях, помічається ріст інтенсивності артобстрілів та, ймовірно, атак росіян невеликими підрозділами. Хоча, як зауважили фахівці, російська дезінформація ускладнює розуміння, що відбувається.
“Росія, скоріш за все, отримала дуже незначні успіхи, але її поновлена активність на півночі свідчить про важливість цього району для Кремля, оскільки зараз Росія відчуває значний тиск на півдні у секторі під Запоріжжям”, – йдеться у повідомленні.
Також додається, що західна група сил РФ, ймовірно, намагається знову просунутися до річки Оскіл для створення буферної зони поблизу Луганської області, контроль над якою Росія майже точно вважає однією з головних цілей у війні.
- У розвідувальному управлінні міністерства оборони США (DIA) заявили, що “не має підстав сумніватися” у заяві президента РФ Володимира Путіна про те, що Росія перемістила першу партію тактичної ядерної зброї до Білорусі.
Російські військові почали застосовувати на фронті новий ударний безпілотник “Куб-10МЄ”. Про це повідомив позаштатний радник президента України Сергій “Флеш” Бескрестнов.
19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.
19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.
Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.
19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.