Британські розвідники проаналізували, як на окупантів вплине удар ЗСУ по аеродромах на ТОТ
Джерело: міноборони Великої Британії
У британській розвідці проаналізували удари ЗСУ по аеродромах військ РФ у тимчасово окупованих Луганську та Бердянську, який було завдано 17 жовтня ракетами ATACMS.
Хоча масштаби збитків поки що не підтверджені, ймовірно, дев’ять російських військових вертольотів у Бердянську та п’ять у Луганську були знищені.
“Враховуючи те, що безпосередня авіаційна підтримка російських літаків на сьогодні була дуже поганою, російські оборонні лінії почали більше сподіватись на гелікоптери перед обличчям українського контрнаступу”, – наголосили розвідники.
Бердянськ використовувався окупантами як основна передова оперативна база на південній осі, що забезпечує як матеріально-технічне забезпечення, так і наступальну/оборонну спроможність.
Якщо втрата 9 гелікоптерів у Бердянську буде підтверджена, цілком ймовірно, що це вплине на здатність військ РФ як захищати, так і здійснювати наступ на даній ділянці фронту.
“Враховуючи нинішнє навантаження на російське військове виробництво, підтверджену втрату будь-яких літальних апаратів буде важко компенсувати в коротко- та середньостроковій перспективі”, – додали фахівці.
Ця втрата також, ймовірно, створить додатковий тиск на російських пілотів і літаки, які вже майже напевно страждають від бойового виснаження та проблем з обслуговуванням через непередбачену затяжну кампанію.
“Існує реалістична ймовірність того, що цей удар змусить Росію знову перенести свої операційні бази та вузли управління далі від лінії фронту, збільшивши навантаження на логістичні ланцюги”, – резюмували у британській розвідці.
- Фахівці ISW зауважили, що наземні операції Збройних сил України на лівому, тимчасово окупованому березі Херсонщини, є масштабнішими, аніж раніше.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала телефонну розмову президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Норвегії Йонаса Гара Стере з главою РФ Володимиром Путіним, пояснивши, що такі контакти мають бути узгоджені з європейськими партнерами.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.