Буданов: «Хороші люди спецслужбам не цікаві» – розвідка працює і з бандитами, і з «ригами», якщо це на користь Україні

Джерело: інтерв’ю Наталії Мосейчук із керівником ГУР Кирилом Будановим

Начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов у розмові з журналісткою Наталією Мосейчук прокоментував закиди щодо нібито “сумнівного” оточення в структурі військової розвідки. За словами генерала, у роботі спецслужб головне – результат, а не біографія чи репутація тих, з ким доводиться співпрацювати.

Під час інтерв’ю Мосейчук озвучила популярну у публічному просторі тезу: “А що говорять, що Буданов позбирав навколо себе оце от всяке, всіх там зрадників і всіх бандитів?”

Буданов у відповідь одразу заперечив наявність зрадників: “Перше, що я вам скажу: зрадників точно тут немає. Ну, як мінімум, ніхто не знайшов”.

Коли журналістка уточнила, мовляв, мова йде про “ригів” – колишніх представників проросійської Партії регіонів, – Буданов не заперечив, але пояснив принцип, яким керується як професіонал:

“Все заради держави. Якщо той чи інший елемент, структуру, особистість чи навіть організацію можна використати для досягнення мети – ми її використаємо”.

Генерал зауважив, що це не виняток, а загальна практика для спецслужб усього світу: “Це така професійна філософія. Всі спецслужби мають працювати з поганими і дуже поганими людьми. Бо хороші – нецікаві”.

Буданов нагадав, що переважна більшість джерел і партнерів розвідки за кордоном – це люди, яких у своїх державах вважають зрадниками.

“Хорошою людину не назвеш ту, яка продає свою державу. А ті, з ким ми працюємо в інших державах, вони ж зрадники для них. Це факт”.

Окремо він підтвердив, що українська розвідка співпрацює і з криміналітетом, якщо це дає результат:

“Так, ми працюємо з криміналітетом. Так, для досягнення мети. Коли потрібно когось ліквідувати чи знищити – ви думаєте, знайдеться праведник із гарвардською освітою? Ну ні, абсолютно ні”.

Буданов підкреслив: у роботі ГУР немає місця романтизації чи чорно-білому мисленню.

“Ми ніколи не цурались жодних кліше – ні щодо людей, ні щодо організацій, ні щодо фірм. Якщо це дає результат – ми це зробимо”.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.