Бундестаг схвалив виділення до €1 трлн на переозброєння Німеччини

Джерело: Financial Times

18 березня німецькі депутати схвалили план Фрідріха Мерца щодо суттєвого збільшення державних витрат. Завдяки зняттю конституційних обмежень на запозичення сукупні видатки федерального уряду та земель можуть сягнути 1 трлн євро. Це дасть змогу Німеччині переозброїтися для стримування Росії, модернізувати застарілу інфраструктуру та, у перспективі, збільшити фінансову підтримку України.

Це, можливо, найбільший пакет витрат в історії нашої країни, – заявив один із лідерів соціал-демократів Ларс Клінгбайль.

Сам Мерц назвав рішення депутатів “першим великим кроком” до створення ширшого європейського оборонного союзу за участю не лише країн ЄС, а й Великої Британії та Норвегії.

На нас зараз дивляться і союзники, і вороги, – зазначив він.

Зняття конституційних бюджетних обмежень дозволить сформувати фонд на 500 млрд євро, який протягом 12 років фінансуватиме розвиток інфраструктури – від енергетики та доріг до шкіл і лікарень. Оборонні витрати фактично не матимуть верхньої межі: за оцінками економістів, Бундесверу та військово-промисловому комплексу Німеччини в найближчі роки знадобиться понад 400 млрд євро.

З 2009 року Німеччина дотримувалася бюджетної політики, яка обмежувала державні запозичення до 0,35% ВВП на рік. Однак через економічний спад 2023-2024 років та відсутність зростання з 2019 року уряд не мав змоги збільшувати інвестиції. Новий законопроєкт відкриває шлях для значного збільшення державних витрат.

Проти зростання оборонного бюджету виступили проросійська ультраправа “Альтернатива для Німеччини” та ультраліві, котрі спільно здобули до третини місць у новому Бундестазі. Однак коаліція правоцентристського блоку ХДС/ХСС, соціал-демократів і “зелених” забезпечила понад дві третини голосів, необхідних для зміни конституції.

Згідно з інформацією Politico, новий законопроєкт також передбачає розширення фінансової допомоги Україні. “Зелені” наполягли на тому, щоб виключити з обмежень бюджетні витрати на підтримку держав, які зазнали незаконної агресії. Так, Німеччина зможе надавати Україні багатомільярдну допомогу, зокрема на військові потреби.

Законопроєкт ще має схвалити верхня палата; як очікується, вона його підтримає, тому що документ відкриє урядам земель доступ до додаткових коштів, пише Bloomberg.

Рішення Німеччини створює прецедент для інших європейських країн.

Додамо, у 2025 році 23 із 31 країн НАТО планують витратити на оборону щонайменше 2% свого ВВП. У 2014 році таких держав-членів було лише три. У The Telegraph пояснюють, що Україна спонукала багато країн НАТО вперше збільшити видатки на оборону до 2% від свого ВВП. Уперше з початку 1990-х років Альянсу вдалося витратити на оборону цілих 2% ВВП.

Серед країн, котрі не досягли позначки 2%, згадано Італію, Іспанію та Канаду. Проте, й вони витрачають на оборону більше, ніж минулого року. Тоді як США цього року витрачають на оборону 3,38% – менше, ніж торік.

Водночас країни, розташовані найближче до РФ, зазвичай, витрачають найбільше на оборону.

Так, Естонія витрачає у відсотковому відношенні до ВВП навіть більше, ніж США – 3,43%, своєю чергою, Польща, яка була дуже войовничо налаштована щодо російської загрози, витрачає 4,12%, що вище за 3,9% попереднього року. Витрати Великої Британії зросли з 2,07% ВВП у 2023 році до 2,33% торік. Також міністр оборони Великої Британії Джон Гілі закликав членів НАТО перевищити цільовий показник Альянсу щодо виділення 2% ВВП на військові витрати.

Окрім того, Міністерство оборони Чехії повідомило, що уряд країни офіційно виконав свою обіцянку витрачати 2% ВВП на оборону, відповідно до мінімальних вимог НАТО.

Разом з тим, раніше Reuters інформувало, що НАТО не підтримає заклики Дональда Трампа про збільшення витрат на оборону серед країн-членів альянсу.