Бундестаг: ЗСУ має повне право застосовувати німецьке озброєння на території ворога

Джерело: Ульріх Лехте в інтерв’ю Redaktionsnetzwerk Deutschland

12 серпня експерт із зовнішньополітичних питань фракції Вільної демократичної партії Німеччини у бундестазі Ульріх Лехте заявив, що Сили оборони можуть застосовувати німецьке озброєння на російській території без жодних обмежень.

Ми надали Україні зброю, яка під час передачі вважається частиною військової техніки України. Звичайно, Україна може використовувати це обладнання без обмежень, – наголосив депутат.

Також він додав, що будь-якого додаткового дозволу Німеччини для цього не потрібно, “оскільки використання зброї Україною відповідає міжнародному праву”. Розміщення та використання військової техніки ФРН на російській території підпадає під дію статті 51 Статуту ООН.

За словами канцлера Німеччини Олафа Шольца, уряд ФРН у підтримці Києва намагається уникнути ескалації у відносинах НАТО з Росією. Виходячи з цього Німеччина “чітко вказує”, які типи зброї вона може передавати Україні, а які ні. Шольц також зауважив, що Києву дозволено використовувати дану зброю на території РФ, але лише в районах, що межують із Харківською областю.

Зауважимо, раніше голова оборонного комітету Бундестагу Маркус Фабер заявив, що влада Німеччини не заперечує проти використання Україною німецьких танків під час операції в Курській області.

даними Бундестагу, загалом Києву передано 73 Leopard, зокрема 55 одиниць модифікації 1A5 та 18 одиниць – модифікації 2A6.

Після того, як Росія напала на Україну, територія обох країн стала зоною бойових дій. А застосування зброї регулюється нормами міжнародного законодавства, – наголосив Фабер.

Напередодні про підтримку України, яка зробила найбільше з початку війни вторгнення на російську територію, заявили американська та європейська сторони.

Зокрема 7 серпня речник Держдепартаменту США Метью Міллер під час брифінгу пояснив, що Україна заздалегідь не проінформувала США про свій план наступу на територію РФ. Тож американська сторона вважає операцію на ворожій території суверенним рішенням Києва.

Своєю чергою, речник Єврокомісії Петер Стано прокоментував події в Курській області. Посадовець заявив, що, згідно з міжнародним правом, Україна має право захищатися, включно з ударами по агресору на його території.

Додамо, що ввечері 7 серпня у Курській області РФ запровадили режим надзвичайної ситуації, заявив тимчасовий виконувач обов’язків глави регіону Олексій Смірнов. Серед причин рішення він назвав “складну оперативну ситуацію у прикордонних районах” та необхідність “ліквідувати наслідки” заходу ЗСУ до області.

Режим НС у Курській області запровадили через 36 годин після початку наступу ЗСУ на регіон: за даними міноборони РФ, українська армія зайшла на територію області приблизно о 8 ранку 6 серпня. До вечора 7 серпня Збройні сили України взяли під свій контроль щонайменше 11 населених пунктів під Курськом, а також газовимірювальну станцію “Суджа”, яка забезпечує приблизно половину постачань російського “Газпрому” до Європи.

  • У Сумській ОВА надвечір 6 серпня повідомили, що у небі над Сумщиною українським захисникам вдалося збити ворожий гелікоптер.
  • Член комітету держдуми РФ з безпеки Адальбі Шхагошев заявив, що наступальну операцію ЗСУ у Курській області українська армія підготувала спільно зі спецслужбами Великої Британії.
  • У російському міноборони визнали прорив кордону.

4 вересня відбулася напружена телефонна розмова президента США Дональда Трампа з європейськими лідерами.

Глава британського уряду Кір Стармер під час саміту у Парижі, в якому він взяв участь онлайн повідомив, що країни “Коаліції охочих” готові спорядити Україні далекобійні ракети.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 4 вересня. Від початку цієї доби відбулося 129 бойових зіткнень на 12 напрямках.

Україна посилює спроможності у протидії російським ударним дронам типу “Шахед” та “Герань”. Як повідомив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, нині створюється ешелонована система протидії.

Внаслідок російського удару по гуманітарній місії із розмінування “Данська рада у справах біженців” на Чернігівщині загинули щонайменше двоє людей, ще п’ятеро осіб зазнали поранень. У Данії засудили ракетну атаку РФ.